08.07.2014

(о. Лоренс Фрімен OSB |  Ісихій Єрусалимський |  Катехизм Католицької Церкви | Евангеліє від Матвія)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB.

10472807_272897282883268_9061418444078827989_o

о.Лоренс Фрімен OSB «Внутрішнє світло«

(г. «Світло Слова»)

Перша річ, якої ми повинні навчитися, це дозволити собі заспокоїтися, залишитися в спокої. Ми всі «замутнені», подібно воді в стакані. У нас занадто багато саморефлексії. Ми повинні дозволити нашій свідомості очиститися. Медитація вчить нас простоті, вчить залишатися нерухомими і тихими в самому центрі нашого буття. Йдеться про істинну тишу та спокій, а не про роздуми, як прекрасно було б стати тихим і духовним. Якщо ми будемо тихі, з часом наші дії знайдуть гармонію з цією тишею. Наш дух очищається в нерухомості. Він стає чистим і прозорим. Бог, Дух Якого живе в нас, просвічує крізь наш дух, подібно сонячному світлу, що світить крізь воду. Саме це ми називаємо «чистотою серця». Це прозорість свідомості, яка дозволяє нам бачити Бога. «Блаженні чисті серцем, — сказав Ісус, — бо вони побачать Бога.» (Мт 5:8).

К’єркегор визначав чистоту серця, як бажання тільки однієї речі. Більшість з нас хоче занадто багатьох речей. Обмеження нашого бажання до однієї речі поступово очищує нас від усякого іншого бажання. Воно очищає нас, адже коли ми медитуємо, у нас є тільки одне устремління: повторення нашого слова — молитви. Все інше залишилося позаду. Просте, віддане і любляче повторення молитовної формули приводить нас у стан спокою, де ми бачимо світло як всередині, так і навколо нас, з тією ж ясністю. Отже, ми бачимо ясно, бо бачимо це у світлі, що саме є носієм бачення. Так псалмопівець славив Бога піснею: «у Твоїм світлі побачимо світло» (Пс 35:10).

 

Ісихій Єрусалимський

(Філокалія, т. 2, «Слово про молитву та духовну тверезість»)

Високу глибину побачить сердечна безмовність, яку розумно практикують, і дивне від Бога почує вухо ума, який перебуває в безмовності.

 

Катехизм Католицької Церкви

(2717)

Контемплятивна молитва — це мовчання, «символ прийдешнього світу» [1], або «мовчазна любов» [2]. Слова у контемплятивній молитві — це не розмови, лише гілки, які живлять вогонь любові. У цьому нестерпному для «зовнішньої» людини мовчанні Отець мовить до нас Своє воплочене Слово, яке страждає, вмирає і вокресає, і Дух синівства робить нас учасниками молитви Ісуса.

[1] Св. Ісаак Ниневійський «Містичні трактати»

[2] Св. Іван від Хреста «Листи«

 

Евангеліє від Матвія

(Мф 11:25-30)

Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби! Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити. Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!

break

 

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!