15.06.2014, Свята Трійця

(о.Лоренс Фрімен OSB | Роуен Вільямс | Св. Григорій Богослов | Євангеліє від Івана)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB.

groups_readings_15062014b

о. Лоренс Фрімен OSB «Трійця, що обертається»

(Міжнародний новинний бюлетень WCCM, квітень 2009 р.)

Догмат про Трійцю вказує на образ кругового обертання. Подібно до трикутника, що обертається довкола себе, три Особи вічно втрачають і знов знаходять себе одне в одному. В цього руху Трійці є два виміри – вічна глибина таємниці Отця і вічне прагнення до проявленності в Творінні, що невпинно розширюється.

Медитація за своєю суттю є чимось, що так чи інакше веде до подолання сталих уявленнь. Вона може взяти і розвіяти будь-яку з концепцій, будь-який з образів, включаючи й ті з них, які є в нас відносно Бога. Подібна радикальна порожнистість нерідко лякає людей, чий релігійний досвід не обіймає знання про споглядальну традицію, і які з цієї причини рахують медитацію «не зовсів молитвою». Але досвід показує – пізніше, практикуючи медитацію, й такі люди знаходять спокій розуму, що стає свіжим і відкритим простором, який дозволяє Богові явити там свою повноту. І тоді на місце старого і, як і раніше, домінуючого образу Бога, – абсолютного монарха, що сидить на віддаленому від всього троні й розпоряджається життями своїх підданих, приходить нове розуміння Бога, народжене в досвіді любові, що дарується всім в рівній мірі як благодать.

Ідея, що описує Трійцю, – одне з найглибших, найсміливіших і найкрасивіших осяянь, що відвідали людство. Трійця пояснює вищу природу реальності, наскільки це взагалі можливо, пропонуючи нам метафору, резонуючу на кожному з рівнів досвіду, – адже любов можна відчути на кожному рівні. […] Любов – завжди таємниця. Звідки вона з’явиться, як і де почне проростати? Цей незбагненний вимір виражається у небаченому Отцеві – в непізнаваній, недоторканній таємниці Божій. Але ця ж таємниця набуває форми в індивідуумах, тоді, коли їх індивідуальність долається. Це і є Слово, яке прагне стати плоттю. Любов вивільняється з дуалізму стосунків, в яких вона була народжена, стаючи трансцендентною творчістю, зціленням, оживлюючи все, до чого доторкнулася. Це Дух Святий.

Усі інтелектуальні праці ранніх Отців Церкви були прісвячені пізнанню цієї істини, що віникає із самооб`явлення Ісуса. Важливо те, що ця праця виконувалася ними в контексті їхнього власного споглядального досвіду. Перш за все, вони прагнули зберегти рівність і єдність цих трьох аспектів любові, і при цьому – зрозуміти істину нашої людяності з більшою глибиною і ясністю. Спокійний розум знаходить здатність все більш глибокого бачення й розпізнавання, переживаючи свою істинну природу, пізнаючи в собі ікону Божу. Бачення Бога в собі є зачатком бачення Бога в інших і в усій реальності.

 

Роуен Вільямс «Про християнське богослов’я«

(г.11 « Раймон Паніккар — Трійця та плюралізм»)

Для Паніккара трійкова структура є джерелом, що вічно породжує, з якого виходять всі форми буття, що конкретно сприймаються та є плотсько пізнаваними; творча сила Трійці ніколи не виснажується, не обмежує себе тією або іншою специфічною реалізацією, але постійно реалізується в потоці активного життя, всі складові якого в рівній мірі походять з джерела усього. Між формою, «логосом», і життям, «духом», здійснюється безперервна взаємодія. Джерело всього не виснажується і не може виснажитися в створенні одних лише форм і структур; він створює і те, що руйнує всі форми, розбиває і переплавляє всі структури в безкінечному, недетермінованому русі, так що форма не абсолютизується, але знов і знов повертається до первинної реальності свого джерела.

Паніккар стверджує, що Бог, який є підставою реальності самої по собі та історії, не може розглядатися у відриві від них. Існує Бог, про Якого не можна сказати нічого, крім того, що в Ньому лежить початок всього. Існує Бог – Творець впорядкованих стосунків в світі, основа всякого розуміння. Між першим і другим існують стосунки, які ми можемо метафорично уявити у вигляді самопізнання, – оскільки між джерелом і формою немає сутнісної різниці, перед нами не два предмети, але два моменти в єдиному нерозривному акті.

Та існує Бог, який одушевляє мінливий світ, який заставляє впорядковані стосунки крутитися в калейдоскопічному русі у пошуках гармонії. […] Бути християнином означає свідчити про нове суспільство, що створюється силою Бога-творця, Логосу й Духу (ікони, обличчя й таїнства, пише Паніккар у «Трійці і релігійному досвіді людини»). Бути християнином, творити нове життя — означає вірити в Трійцю, що зціляє і навертає людство.

 

Св. Григорій Богослов «Слово на святе Хрещення»

Бережи сповідання віри в Отця і Сина і Святого Духа […] єдине Божество і єдину силу, яка знаходить в Трьох одинично, і обіймає Трьох роздільно, без відмінності в сутності та єствах, не збільшується і не зменшується, через додавання і збавляння, всюди дорівнює, усюди та сама, як єдина краса і єдина велич неба.

 

Євангеліє від Івана

(Ів 3:16-18)

Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним — світ спасти. Хто вірує в нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, — той уже засуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого.

break

 

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!

Илюстрація:  St John the Baptist Roman Catholic Church @ Harpenden, UK