02.06.2014

(о.Лоренс Фрімен OSB | о. Тейяр де Шарден SJ | Літургія Годин | Євангелія від Івана)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB.

1907675_239539719552358_278276261_o

 

о. Лоренс Фрімен OSB «Внутрішнє світло»

Мені здається, що медитація веде нас до розуміння парадоксу миротворчості в цьому повному насильства світі; миротворчості, що проявляється не в загальних фразах, а в конкретних діях. Це допомагає нам зрозуміти, що наше покликання до медитації є присвятою себе Христу, присутньому в світі, а отже, присвяченням себе світу і любові Його Духу. Наш шлях — це в найбільш очевидному сенсі шлях покою, духовно пов’язаний зі світом напруги, насильства і недовіри, до якого ми всі тим чи іншим шляхом належимо, і за який, в якійсь мірі, відповідальні. Незабаром після початку регулярного медитації ми починаємо розуміти, що робимо це не для задоволення нашого его і не для власного спокою. Переступаючи самих себе у вбогості нашої молитовної формули, ми помічаємо, що медитація, породжуючи альтруїстичні взаємозв’язки і почуття відповідальності, зміцнює спокій і мир навколо нас. Стає очевидним, що наше споглядальне самозречення робить світ Христовий доступним через нас всьому навколишнього світу.

Духовний шлях вказує нам, що реальність, з усім що у ній існує, єдина. Таким є основне твердження Біблії: Бог – єдиний. У результаті, головним одкровенням Нового Заповіту є повернення всього творіння до єдності з Єдиним, з Богом, пізнаваним через Христа. Шлях медитації веде нас до повноти особистого досвіду єдності реальності, до єдиного Бога.

У міру того, як свідомість Христа поширюється в нашій свідомості, ми змінюємо напрямок світла розуму від себе до Його таємниці та до глибокого усвідомлення всепроникаючої присутності Бога, божественного виміру в кожному аспекті життя, в усьому творінні. Результатом цього стане новий вимір миру і спокою, який і є плодом християнського преображення. […] У повноті світла християнського одкровення ми пізнаємо, що це свідомість Христа, його людська свідомість, абсолютно зосереджена на інших. Його думки і Його Серце повністю звернені від Себе — до Отця і до нас.

 

о. Тейяр де Шарден SJ «Вселенська літургія»

У нас живе глибока помилка, що Полум’я, основа всього існуючого, виходить з глибин Землі, і промені його сяють уздовж блискучого сліду за кормою корабля Буття. Але, Господи, Ти дозволив мені усвідомити, що такий погляд не відповідає істині і, щоб побачити Тебе, я повинен змінити його. На початку була сила, що володіє розумом, любов’ю і творчістю. На початку було Слово, здатне безроздільно підкорювати собі і місити, подібно тесту, матерію. На початку не було темряви й холоду, але було Полум’я. Ось істина. Світло не зароджується поступово з темряви світу нашого, а, навпаки, існує спочатку і висвітлює нашу ніч. Ми, створені істоти, за своєю сутністю є темрява і порожнеча. Ти, Боже, — основа і постійність непорушного Середовища.

Ти — світлоносне Слово, Ти — вогняна Сила, Ти ліпиш, як глину, множинність, щоб вдихнути в неї дух Життя Свого; я молю Тебе, торкнися нас Своїми руками, Своїми виховуючими, всюдисущими руками. […] Цими руками, яких не спинити, підготуй і сформуй для виконання Свого великого задуму зосереджене в душі моїй прагнення Землі до Духа. Нехай воно буде переісточене та перемінене від самого його початку. […] У вихорі основ, що перебувають у передвічній боротьбі, я рухаюсь, Господи, до Слова Твого, в якому примножиться мій дар прозрівати Твоє Присутність у всякій тварі. Той, хто істинно полюбить Христа, що таємничо присутній в силах, спонукаючих Землю розвиватися, того Земля візьме на свої велетенські руки і вознесе його до зримому лику Божого.

 

Литургія Годин (Прохання утрені VII Великодньої неділі)

Нехай допоможе нам Дух Твій, Господи! Господи Ісусе, даруй нам нині йти за Духом Божим, і завжди чинити, як діти Божі. Через Духа Твого молі про нас Отця, та удостоїмося ми виконання Твоїх обіцянок. Даруй нам великодушність, щоб ми не шукали тільки свого, але більш дбали про благо інших людей. Даруй нам пізнання Боже, щоб через Духа Святого ми все більш зростали в осягненні Тебе і Отця.

 

Євангелія від Івана (Ів 17:1-11)

По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе, бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати. І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав. Я Ім’я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить, бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене. Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони! Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них. І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім’я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!

break

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!