07.02.2020

(о.Лоренс Фрімен | о.Джон Мейн | о.Джон Чапмен | Євангеліє від Йоана)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB.

IMG_0438

о. Лоренс Фрімен OSB «Споглядальне серце Євангелія»
(Конференція «MEDITATIO 2009 Вроцлав», Питання та відповіді)

Гуру християнина – це Ісус. Він – Внутрішній Вчитель (лат. Magister Internus). Він знає тебе краще, ніж ти сам знаєш себе. Він знає, що тобі потрібно. Все, що тобі необхідно, Він дасть тобі. Залежно від того, що тобі необхідно в даний момент, Він буде проявлятися в різних людях, у різних формах. Безумовно, найбільшою благодаттю в моєму житті було те, що моїм учителем був о. Джон Мейн. Але він ніколи не вказував на себе самого. Він завжди вказував зовсім в іншу сторону. Але саме завдяки о. Джону я зміг краще зрозуміти Ісуса. Існують моменти, коли ми можемо мати потребу у «видимому» вчителеві. Можливо, такий вчитель зможе бути з нами тільки короткий час, і дуже скоро він зникне знову в Дусі Святому, і знову перестане бути видимим.

Ми отримуємо від Бога рівно те, що нам необхідно. Найбільш поширеним проявом Ісуса в нашому житті є спільнота – духовна близькість, яку ми відкриваємо між нами та іншими паломниками на духовному шляху. Але не слід занадто романтизувати спільноту. У спільноті можуть відбуватися конфлікти. Нашим завданням є подолання цих конфліктів з любов’ю. Є багато людей, для яких життя у спільноті є дуже складним. Я розмовляв з молодими людьми, які почали спільний рік життя в медитативній спільноті нашого лондонського центру. Вони переживали серйозні конфлікти. Але мене здивувало, яким було їх рішення – незважаючи на це, продовжувати жити разом ще один рік. Одна з цих молодих жінок дуже гарно про це висловилася. Вона сказала: «Легше жити одному, але я дуже просунулася в процесі самопізнання завдяки спільноті». Потрібно пам’ятати те, про що казали пустельники відносно пізнання самих себе. Вони говорили, що складніше дійти до знання самих себе, ніж володіти силою здійснення чудес. Існують різні форми спільнот, і не всі з них так вже переповнені емоціями. Але думаю, що, медитуючи у спільноті, розділяючи один з одним життя та роботу, ми можемо багато чому навчитися, навчаючись у нашого вчителя Христа. Спільнота зменшує надмірний індивідуалізм нашої духовної практики і пов’язаний з ним егоїзм. Натомість встановлюється певний особистісний вимір цього досвіду. Особистість завжди залишається кимось, хто перебуває у взаємовідносинах, а наше его – це завжди щось відокремлене. Саме тому будь-яке страждання має своє джерело в его. Але цей досвід зв’язків, взаємин з іншими, є по суті проявом нашої зв’язку з Богом, втіленого в Ісусі.

 

о.Джон Мейн OSB «Спільнота любові» 

Нашим головним покликанням є повнота життя. «Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.» (Ін 10:10) – так вчить нас Ісус. Вмираючи для себе, ми народжуємося для життя, яке постійно дивує нас своїми нескінченними багатствами, чудесами, і, перш за все – абсолютною свободою духу. Можна сказати, що в цьому контексті медитація є процесом зцілення. А лікуватися нам всім слід від однієї і тієї ж хвороби – роздвоєного «я», що відтинає нас від оточуючих, від самих себе, від Бога – від повноти нашого внутрішнього потенціалу. Суть християнської медитації в тому, щоб постійно перебувати на шляху паломництва. У нас є тільки одна мета і одне покликання – поглиблювати буття і розширювати його межі. Ми – паломники, що йдуть по шляху разом і з вірою, що підтримують один одного, і діляться натхненням йти по шляху далі, так чи інакше наближаючись до мети.

.

о.Джон Чапмен OSB

Єдина річ, яка має значення — це «тонка точка» душі. Потрібно навчитися жити саме з неї, а не з почуттів, навіть самого духовного роду. Бог буде позбавляти нас будь-якої духовності до тих пір, поки ми не тільки не переконаємося, що у нас немає якогось окремого ‘духовного життя’, але також і не перестанемо навіть бажати його. Досить для нас буде тільки того стану, в який нас ставить нас Бог — це є той стан, в якому ми знаходимо себе в кожній миті.

.

Євангеліє від Йоана
(Йн 10: 9–16) 

Я – двері. Хто ввійде крізь мене – спасеться. Увійде він, вийде -і знайде пасовисько! Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя – щоб достоту мали. Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе. Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, – бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує. Бо він – наймит і не турбується вівцями. Я ж – добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають. Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець. Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, – і буде одне стадо й один пастир.

break

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!

Підпишіться на розсилку щотижневих читаннь