Марта Гурин «До глибин своїх придивитися…»

(Підбірка споглядальної поезії)

IMG_0746

Медитація в сільському стилі

Медитація над криницею:
Поки корба поволі крутиться,
До глибин своїх придивитися.
Не сахнутися. Усміхнутися.

Медитація над соломою:
Понесуть вітри — не зупиниться.
В цьому світі ми всюди вдома є.
Чи хто знає, де завтра опиниться?

Медитація понад грядкою:
Наросло бур’янів доволі.
Попрацюю сьогодні сапкою
На думок неозорому полі.

Кожен день Душа хоче вчитися.
Загартовую її працею.
Щойно сонце в мій бік засвітиться,
Починається медитація.

***

Я є зірка, що ясно світить.
Я – піщинка під твоїм кроком.
Боже, мене в цьому світі
Не розгледіти під мікроскопом.

Я-вечірнього сонця проміння.
Я краплинка в Твоїм океані,
Я нового життя насіння
І осінні листки останні.

***

Ми занадто важкі, щоб ходити по райдузі вгору,
Ми занадто незграбні, щоб в танці кружляти, як вітер,
Ми занадто земні, щоб у співі пташиного хору
Чути пісню життя. Вічну пісню без нот і без літер.

***

Барвиста рапсодія літа
Із рондо пахучим трави.
І соло виспівують квіти
Мінорне: «Не ріж! Не рви!»

Дерева гудуть: «Зникаєм!»
Тромбонами нам у слід,
А ми їх байдуже минаєм,
Ненавчені слухати світ.

***

Лебідка тиші упливла в кімнату,
Тендітна, осяйна і досконала.
В її очах відбилося помалу
Усе, що нам хотілося сказати.

Але розмови плесо сколихнула
Необережна думка випадкова.
Лебідко тиші, я тепер збагнула
Вагу завчасно стриманого слова.

***

Білий вірш

Я хочу зустрітися з зіркою,
Яка блукає по найтемніших закутках прозорого неба.
Я хочу зустрітися з кленовим листком,
На якому виблискує крапля вечірньої роси.
Я хочу зустрітися з місяцем, який освітлює
Дорогу зірці і краплю вечірньої роси на кленовому листку.
А взагалі, я хочу зустрітися сама з собою
У віддзеркаленні вічності.

break

autor_circle_martalvivМарта Гурин, Львів (Гурт «ЖИВА»)