21.05.2019

(о. Лоренс Фрімен OSB | о. Джон Мейн OSB | Григорій Великий | Євангеліє від Йоана)

Щотижневі читання для медитативних груп

.IMG_8670

о.Лоренс Фрімен OSB «Великопісні роздуми 2017»

Ось небезпеки, що підстерігають нас на духовному шляху: самопоглиненість, занадто часті роздуми про власний прогрес, успіхи і поразки. Це наш звичайне стан самопереконаності. Ми занадто часто бачимо світ лише як планетарну систему, де ми є світилом, навколо якого все обертається. А в ситуаціях, коли ми позбавлені такого бачення і нарешті ставимо в центр когось іншого, ми часто не розуміємо, що відбувається. Пізніше, коли ми згадуємо спокій та щастя, які нам приніс подібний підхід, ми вже не пам’ятаємо, що зобов’язані цим тому, що на мить ми мимоволі відступили від нашої жахливої егоцентричності.

Досить легко спробувати пригадати умови, які привели нас до подібного щастя, — людей, місце, стан захвату, — і забути про головну умову самозречення, яке зробило це щастя можливим. Щастя, коли ми згадуємо про нього як про минулу подію, здається нам результатом якоїсь причини. Але насправді щастя завжди знаходиться в сьогоденні і є причиною всього. Секрет щастя і те, що рухає нами на нашому духовному шляху, є одне. Цей секрет настільки очевидний, що ми повинні називати його таїнством. Поки ми будемо вважати його секретом, ми будемо продовжувати шукати код, пароль, ключ, езотеричний трюк, який зможе відкрити його нам. Але якщо ми побачимо його як таїнство, ми зрозуміємо, що нам потрібно лише увійти в нього — і не озиратися.

Бл. Діадох Фотікійській розумів це таїнство як «любов до інших». Оскільки «любов» для нас має дуже велику кількість значень і підтекстів, давайте просто назвемо її справжньою (тобто, неегоїстичною) увагою до інших. Діадох казав, що, коли ми переживаємо любов Бога в усьому її багатстві, ми починаємо любити інших з усією усвідомленістю, яка виникає безпосередньо з духовних вимірів реальності. Іноді, коли люди медитують вперше, довірливо і навіть трохи по-дитячому, без жодних вимог і очікувань, всередині них несподівано відкривається люк, крізь який вони провалюються у досвід, якого не знали ніколи раніше, і який неможливо описати. Вони рідко називають це «любов’ю», тому що це може сильно відрізнятися від того, що ми звикли уявляти собі при слові «любов». Але, по суті, це і є багата і збагачує нас Божа любов, що перебуває у самому центрі, у глибинному джерелі нашого буття.

Коли ця любов торкається нас, — або коли ми її торкаємося, — нехай навіть на мить, — вона викликає в нас постійне навернення. Головний ефект цього відчувається у всіх наших взаєминах. Діадох говорив, що нова якість уваги, яку ми приносимо у відносини, і є любов, про яку говорить Писання. Дружба, по нашому звичайному її досвіду, є досить тендітною. Зради, розчарування, недовіра або заздрість можуть зруйнувати навіть найміцніші дружби. Але, якщо ця любов, що збагачує, прокидається в нас, ми стаємо здатні краще витримати шторм, і наші відносини можуть вижити. «Коли людина є духовно пробудженою, навіть якщо її щось дратує, узи любові не розчиняються; відроджуючи себе теплом Божої любові, ця людина швидко відновлюється і з великою радістю шукає любові свого ближнього, навіть якщо була серйозно ображеною» (Бл. Діадох Фотікійській «Подвижницьке слово»).

Духовне мистецтво життя не є пов’язаним з нашою силою волі. Прощення, зцілення і відновлення відносин також не є пов’язаним із надлюдською безпристрастністю або святістю. Це природна відповідь для кожного, хто випив з глибокого внутрішнього джерела любові. Ми можемо описати це як більш досконалу здатність приділяти увагу. Це навіть щось більше: більш досконала здатність любити. Або, як сказав про це Діадох, «солодкість Бога повністю поглинає гіркоту чвар». 

 

о.Джон Мейн OSB «Монастир без стін (Духовні листи)» 
(л. 4 «Повнота відкритості та життя») 

Шлях медитації веде нас до повноти людської природи, до повноти життя. Медитуючи, ми прагнемо залишатися у центрі реальності, вдивляючись у «medio» (лат. середина) і усвідомлюючи, що це центр не нас, але Бога. У медитації ми входимо у живий потік віри, де ми безпосередньо і особистісно зустрічаємося з присутністю живого Христа в нас, впізнаваючи Його за межами мови та мислення. Ми впізнаємо Його, незважаючи на те, що Він – «за межею знання». Таке знання відрізняється від усіх інших видів знання, з якими ми стикаємося, вивчаючи історію, займаючись наукою або читаючи поезію. Це не знання про Бога, як про об’єкт, адже Бог не може бути пізнаний таким чином. Про цю істину християнська традиція розповідала починаючи зі св. Іринея Ліонського, за словами якого «без Бога не пізнаєш Бога». Тільки Бог може знати Бога. Всі ми покликані брати участь у Божому самопізнанні, і це покликання може бути здійснене у нашій єдності з Ісусом. Таке знання — не просто інтелектуальне осмислення Божої величі, абсолютності або милосердя. Самопізнання Бога це любов, і любов — це Трійця. Це основна сила і прообраз усього творіння. Бог є любов, вчить нас апостол Іоанн. І ми покликані Любов’ю до любові.

 

Григорій Великий «Коментарі на Іова» 

Бог є любов. Він — спрямований назовні любовний екстаз, що причащає до Свого життя все творіння. Цей екстаз проявляє себе у пориві, подобою якого є любовний ерос чоловіка та жінки і який досягає досконалості у святості, у свідомому залученні до Того, Хто є Всеповнота Прекрасного та Благого. Потяг — це перш за все потяг Бога до нас, на який бажає відповісти будь-який людський, Бого-людський, ерос.

«Ті, хто люблять, не належать самим собі, але належать тому, що вони люблять. Так само і Бог віддає Себе, вловлюючи усі істоти потягом Своєї любові» (Максим Сповідник) 

 

Євангеліє від Йоана
(Йн 13: 31-35)

Коли Юда вийшов з горниці, Ісус говорить: «Нині прославлений Син Людський, і Бог прославлений в Ньому. Якщо Бог прославлений в Ньому, то і Бог прославить Його в собі, – і негайно прославить Його! Діти, ще трохи Я з вами. Нову заповідь даю вам: щоб ви любили один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного. З того дізнаються всі, що ви – Мої учні: коли любов матимете між собою».

break

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань до та після медитації, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!

Підпишіться на розсилку щотижневих читаннь

Компіляція читаннь:  Альберт Захаров Obl OSB