19.02.2019

(о. Лоренс Фрімен OSB | о. Беда Гриффітс OSB | Майстер Екхарт | Євангеліє від Луки)

Щотижневі читання для медитативних груп

.IMG_5480_1

о. Лоренс Фрімен OSB «Про вбогість духом»
(«Meditatio 2009» Вроцлав, «Meditatio 2011» Київ)

Убогість — це коли не володієш нічим. Що можна назвати «убогістю духом»? Ісус каже одночасно про убогість і щастя: «Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне». Як ми можемо бути щасливими і убогими одночасно? Справа в тому, що мова йде про особливий тип убогості. Це не убогість відсутності, коли ми позбавлені якихось речей, а убогість неприв’язаності. Медитуючи, ми дозволяємо піти всьому, до чого ми прив’язані і чим намагаємося володіти — думкам, планам, бажанням, емоціям, збудженості, суму та страхам. Ми повторюємо одне просте слово, відставляючи все в сторону. Так ми занурюємося у вбогість духу, з метою насолодитися даром Бога. Це і є медитація. Завдяки їй ми легко і невимушено переносимося у нерухомість, з якої виростає пізнання Бога.

Медитуючи, ми занурюємося у вбогість духу, яка веде нас до Царства Божого і — не будемо боятися цього слова — веде нас до порожнечі, до порожнечі Христа. Новий Завіт вживає це слово по відношенню до Ісуса *: Ісус спустошив себе. І ми спустошуємо себе у вірі і любові. Чим більше ми будемо розуміти досвід медитації і зростати в ньому, тим більше ми будемо бачити його зв’язок з досвідом любові в нашому житті. Якщо ми когось любимо, ми хочемо максимально наблизитися до серця цієї людини. І якщо ми отримаємо досвід втрати себе в іншій людині, ми отримаємо досвід цієї убогості духу, досвід спустошення.

* Кенозис, грецьк. κένωσις — «спустошення», «виснаження», грецьк. κενός — «порожнеча». «Применшив [εκένωσεν] Себе Самого, принявши вигляд слуги…» (Фил.2:7)

.

о. Беда Гриффітс OSB «Повернення до Центру»

Убогість духу з Нагірної Проповіді — це визнання того, що все походить від Бога: наші тіла, наше дихання, саме наше існування. Ми не можемо нічим повністю володіти, навіть нашими власними тілами. Ми можемо лише приймати все від Бога у будь-яку мить життя. Коли ви не прив’язані до світу і речей, ви бачите, як все виходить з рук Бога, бачите все завжди свіжим та прекрасним. Тільки коли ви є вільними від себе — вільними від егоїзму — ви можете бачити речі такими, як вони є, і користуватися ними так, як ними слід користуватися. Поети та художники повинні відмовитися від володіння світом, якщо у своєму мистецтві вони хочуть зобразити цей світ правильно. Вчені повинні відмовитися від зовнішньої сторони об’єктів, якщо вони хочуть розглянути їх з наукової точки зору. Але людині на духовному шляху необхідно більш радикальне зречення. Духовна людина повинна відректися від прив’язаності до свого власного «я».

Але що таке «я»? «Я» — це корінь свободи, розуму і відповідальності в нас, який робить нас людьми. «Я» не є автономним, воно підпорядковане закону, який св. Фома Аквінський називав вселенським Розумом. Наше «я» має підпорядковуватися Богу, вселенському Закону, і таким чином отримати справжню свободу, інакше воно втратить свободу на догоду природі і несвідомому. Такою є природа «я»: воно має здатність виходити за межі себе, повністю переходячи до іншого і віддаючи себе Вищому «Я». Коли це відбувається, ми починаємо жити за принципом внутрішнього Життя. Це мудрість, радість і безсмертя. Це мета, заради якої була створена людина.

.

Майстер Екхарт
(«Повчання», Проповідь 5b)

Зверни свій погляд на себе самого, і де себе виявиш, там відмовся від себе. Наскільки ти виходиш з усіх речей і наскільки у всіх речах ти виходиш зі «свого», настільки наближається Бог. Вийди повністю із себе самого до Бога, тоді Бог повністю вийде із Себе Самого до тебе. Якщо обидва вийдуть — залишиться одна проста єдність. У цій єдності Бог народжує Своє Слово у сокровенному джерелі душі.

.

Євангеліє від Луки 
(Лк 6: 20-26) 

Блаженні убогі духом, бо ваше є Царство Боже. Блаженні ті, що жадають тепер, бо насититеся. Блаженні ті, що плачуть тепер, бо втішитеся. Блаженні будете, коли зненавидять вас люди і коли розлучать вас і ганьбитимуть, і знеславлять ім’я ваше заради Сина Людського. Радійте того дня і веселіться, бо велика вам нагорода на небесах. Так робили пророкам батьки їхні. Але горе вам, багаті, бо ви вже одержали свою втіху. Горе вам, ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтесь тепер, бо будете плакати і ридати! Горе вам, коли всі люди говоритимуть про вас добре, бо так робили лжепророкам батьки їхні.

break

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!

Підпишіться на розсилку щотижневих читаннь

Компіляція читаннь:  Альберт Захаров Obl OSB