14.09.2018

(о. Лоренс Фрімен OSB | Томас Мертон | Какічі Кадовакі SJ | Євангеліє від Луки)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB

_MG_4956

о. Лоренс Фрімен OSB «Внутрішнє паломництво»
(Конференція «Meditatio-2013», 1 частина)

Що Ісус каже нам про молитву? В Євангелії від Матвія Він попереджає нас — «не будьте як ті лицеміри», не вподібнюйтеся до тих, хто охоплений саме зовнішньою стороною релігії. Він попереджає нас, щоб ми не були занадто поверхневими в своєму релігійному житті. Продовжуючи розповідати про молитву, Ісус говорить: «увійди до кімнати твоєї і, зачинивши двері твої, помо­лись Отцю твоєму, Який у таїні». Йдеться про внутрішній вимір. Далі: «як молитеся, не говоріть зайвого, як язичники». Не будьте, як ті, хто вважають, що чим більше вони скажуть в молитві, тим краще будуть почуті. В якості другого принципу вчення Ісуса про молитву ми можемо виділити безмовність. Ми не молимося з метою проінформувати Бога. Чи маємо ми просити Бога втрутитися у події на нашу користь, поставити нас в ряд фаворитів? За словами св. Павла у Бога немає любимчиків. Тому св. Августин і питає: «ми молимося для того, щоб змінити рішення Бога?» Рішення Бога є незмінними. Августин пояснює, що ми молимося словами для того, щоб поглибити нашу віру в те, що Господь вже знає про наші потреби. Нарешті Ісус каже — як молитеся, не переймайтеся про матеріальні потреби. Свідомість в молитві повинна бути спокійною, вільною від стривожених бажань, проблем. Ісус вчить: «Шукайте ж найперш Царства Божого». Ще один принцип вчення Ісуса про молитву це — спокій свідомості та увага. У молитві нам слід мати односпрямовану увагу. Наостанок Ісус каже — перебувайте у теперішньому моменті, «не журіться про завтрашній день».

Нарешті, Ісус вчить: «Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас». Ми, християни, не дуже сильно в цьому досягли успіху в історичній перспективі. Можливо, причина цього в тому, що ми замало працювали над споглядальним рівнем розуміння Євангелія. Ми не зможемо дотримуватися високих євангельських моральних принципів без практики споглядального виміру Євангелія. Ми не зможемо пізнати любов нашого Отця Небесного, що не має меж, якщо не відкриємо наше серце глибинам Царства Божого, що є всередині нас. Ісус не тільки дає нам своє вчення, але і показує в Євангелії, як Сам проживає та втілює його. Пізнати Ісуса означає пізнати Царство. Перебуваючи у спілкуванні з Ним ми отримуємо досвід Царства.

Ісус у своєму житті дотримується свого вчення дуже практичним чином. Часто Він приділяє певний час для того, щоб відійти від спілкування, розмов і проповіді, та піти в тихе місце. Один, або зі своїми друзями, Він проводить деякий час у безмовній та глибокій молитві. Він молиться саме так, як вчить молитися нас. Його вчення — це вчення про споглядання. І сам Ісус — наш Учитель споглядання. Його досвід Отця, його взаємини з Отцем виростають з глибин цього споглядання. Він запрошує нас усіх приєднатися до цього ж самого досвіду. Коли ми, християни, думаємо про молитву, ми маємо думати не про свою власну молитву, що є обмеженою нашими егоїстичними цілями. Більшою мірою нам слід зосередитися на Його молитві. Наша молитва є шляхом в Його молитву.

.

Томас Мертон «Зерна споглядання»

Бог у Воплоченні став не тільки Ісусом Христом, але потенційно — і кожним з тих, хто коли-небудь з’являвся на світ. У Христі Бог став не тільки цією одною людиною, а в більш широкому сенсі — «Вселюдиною». Маска, яку носить кожен з нас, приховує не тільки наше внутрішнє «я», а й самого Бога. Христос став Людиною тому, що хотів бути і вселюдиною, і кожним з людей. Якщо ми віримо у втілення Сина Божого, то на землі немає нікого, у кому не можна побачити таємної присутності Христа.

Бог став людиною. Він прийняв на себе людську неміч і обмеженість. Він ніколи і ніким не маніпулював, не був ні царем, ні вождем, ні реформатором, та й взагалі ніяк не величався над Своїми творіннями. Він завжди був просто братом, порадником, слугою, другом. Він був вразливий, і Його стратили. Він був похований і повернувся до нас, повставши з мертвих. Одного разу померши, Він більше не вмирає. Він зробив Своїми страждання всіх людей і одночасно наділив всіх людей Своєю силою, славою, безсмертям і блаженством. Боголюдина є великою та сильною саме заради нас, а не заради Себе. Бо сила і слабкість, життя і смерть — це двоїстість, якої Він не відає, бо Він є вище за неї у Своїй єдності. І нас Він хоче підняти над двоїстістю, з’єднавши з Собою.

.

о. Какічі Кадовакі SJ «Дзен і Біблія»

Стародавні євреї мали прийнято переконання в тому, що необхідно любити своїх ближніх і ненавидіти ворогів. Але Ісус говорить: «Любіть ворогів ваших». Причина, по який ми повинні любити і ближнього свого і ворога, полягає в тому, що наш небесний Отець, джерело всього створеного, любить одночасно і злих і добрих. Всі ми — діти одного небесного Отця. З цієї причини ми не повинні проявляти ворожості по відношенню один до одного. Якщо людина повертається до свого першоджерела, до свого Отця, стає сином Божим, опозиція між нею та іншими людьми і речами природним чином усувається.

Первинною метою християнського очищення є звернення усієї свідомості і тіла до Бога, до першоджерела нашого буття. Другим кроком на шляху очищення є примирення з іншими людьми і з усім всесвітом. […] Коли людина, що отримала духовне прозріння, всією душею і всім тілом любить інших собі подібних істот, вона неодмінно усвідомлює, яким чином Ісус з Назарету своїм розп’яттям, що стало вищим проявом Його любові, зміг виправдати і воскресити весь людський рід.

.

Євангеліє від Луки
(Лк 6: 27-38)

Ісус сказав до своїх учнів: любіть ворогів ваших, добро творіть тим, хто ненавидить вас; благословляйте тих, хто проклинає вас, і моліться за тих, хто кривдить вас. Хто вдарить тебе по щоці, підстав і другу, і хто забирає в тебе верхній одяг, не борони взяти і сорочку. Кожному, хто просить у тебе, дай, а від того, хто забирає твоє, не вимагай. І як хочете, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм. І коли ви любите тих, хто вас любить, яка вам за те дяка? Бо і грішники люблять тих, хто їх любить. І якщо ви робите добро тим, хто вам робить добро, яка вам за те дяка? Бо і грішники те саме роблять. І коли позичаєте тим, від кого сподіваєтесь одержати, яка за те вам дяка? Бо і грішники позичають грішникам, щоб стільки ж одержати. Але ви любіть ворогів ваших, добро творіть і по­зичайте, нічого не сподіваючись; і буде вам нагорода велика, і будете синами Всевишнього; бо Він добрий і до невдячних, і злих. От­же, будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний. Не судіть, то і вас не судитимуть; не осуджуйте, то й вас не осудять; прощайте, то й вас прощатимуть; давайте, і дасться вам: мірою доброю, натоптаною, утрушеною, переповненою віддадуть вам, бо якою мірою міряєте, такою ж відміряється і вам.

break

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!

 Підпишіться на розсилку оновленнь сайту
christian-meditation.com.ua/subscribe

Компіляція читаннь:  Альберт Захаров Obl OSB