20.05.2018

(о. Джон Мейн OSB | о.Беда Гриффітс OSB | Афанасій Олександрійський | Євангеліє від Йоана)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB

groups_readings_20052018b

о.Джон Мейн OSB «Монастир без стін: духовні листи»
(Лист «Приймаючи Дар», квітень 1978 р.)

П’ятидесятниця — час, коли воістину вся повнота Великоднього таїнства знаходить своє завершення. Ця таємниця починає свій шлях у Різдві і поступово рухається крізь Великий Піст і Великодній Трідіум — якщо ми відроджуємо минуле, беручи участь у житті і зростанні Ісуса, аж до того моменту, коли Його людяність досягла своєї повноти, і якщо ми вчимося ототожнювати своє життя з Його життям. Також, нам слід залишити своє життя і відмовитися від самих себе, звернувшись до Бога. Але після Вознесіння ми вступаємо в цей дивний літургійний інтервал, коли наше єднання з Ісусом, як нам здається, завмирає і майже не рухається вперед — поки не настане П’ятидесятниця. І тоді полум’я Духа Святого торкається сердець апостолів, так само як і наших сердець. Саме після цього для нас стають ясними слова Ісуса про те, що Він має піти, щоб послати нам Духа — приводячи до завершення план Отця, виконуючи справу єднання. П’ятидесятниця збирає воєдино всі аспекти таємниці Воскресіння і реалізує її в нас — в теперішньому моменті. Тоді нам залишається лише одне: в повній мірі пробудитися до цієї живої таємниці, присутньої в нас як реальність «тут і зараз». У цьому і полягає праця паломництва нашої медитації.

.

о.Беда Гриффітс OSB «Про Церкву»
(Лекція для спільноти бенедиктинського ашраму «Osage«, США, 1992 р.) 

Воскресіння стало новим шляхом присутності Ісуса разом з Його учнями. Ця присутність була повністю реальною – не меньш ніж звичайний фізичний контакт. Духовна присутність насправді навіть більш реально, саме тому Ісус сказав: «Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його» (Ін 16:7). Він іде від нас у плоті, і повертається в Дусі. І саме таким чином Він присутній в Церкві наших днів. У вічній Реальності Ісус присутній серед учнів в Дусі Святому. Це і є Церква. Таким чином, з самого моменту Воскресіння, учні отримували повноту Святого Духа. Лука розповідає про П’ятидесятницю, і, можливо, це дійсно був драматичний момент у минулому, але насправді він розвертається постійно. Святий Дух приходить кожного разу, коли учні відкривають себе Богові у Христі, і їм дається цей дар. І саме так виникає Церква.

Отже, Церква є Церквою Святого Духа. Також Церква — спільнота учнів, що призначені Ісусом і отримали дар Святого Духа, Який являє Собою присутність Ісуса серед тих, хто входить в Церкву. Всі учні Ісуса проголошують саме це послання. Мені здається важливим відзначити, що коли ви просто говорите про Ісуса і про Євангелія, то маєте справу лише з поверхневим описом Реальності, яку не можна висловити словами. Неможливо висловити словами Святого Духа — Він знаходиться за межами слів, за межами всього! Він — сокровенна Таємниця. Ми переживаємо цю Таємницю, а потім намагаємося висловити її словами: текст Євангелій і Послань — це спроба висловити словами Таємницю, яку прініцпіально неможливо виразити таким шляхом, тому ми завжди повинні повертатися до Самої Таємниці, якою і є Ісус. Ми не знаємо, яким Він був, і не дізнаємося цього до кінця, до того моменту, коли побачимо Його таким, який Він є. «Коли відкриється, будемо подібні до Нього, тому що побачимо Його, як Він є» (1 Ин 3:2).

.

Афанасій Олександрійський «Листи до Серапіону»

Можна сказати, що Отець — це джерело, Син — річка, а з річки ми п’ємо Духа. «Всі ми напоєні одним Духом» (1 Кор 12: 13). Коли ми п’ємо Духа, ми п’ємо Христа. Христос є істинний Син, і тому, отримуючи Духа, ми перетворюємося на синів: «ви не прийняли духа рабства, щоб знову жити в страху, але прийняли Духа усиновлення» (Рим 8:15). Ми усиновлені через Духа, ми усиновлені у Христі.

Господь сказав: «Прийміть Духа Святого» (Ін 20: 22). Коли ми приймаємо Духа — Бог перебуває в нас. Воістину це те, про що писав Йоан: «Якщо ми любимо один одного, то Бог у нас пере­буває, i довершена Його любов є в нас. Що ми перебуваємо в Hьо­му i Вiн у нас, пiзнаємо з того, що Вiн дав нам вiд Духа Свого.» (1 Ін 4: 12-13). Якщо ж Бог в нас, то і Син в нас, бо Він Сам сказав: «Ми прийдемо до нього і оселю со­творимо у нього» (Ін 14: 23). Господь сказав: «Я є життя» (Ін 14: 6) Син є життям — і ми знаходимо життя в Дусі, згідно з Писанням: «Той, Хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом Своїм, що живе в вас» (Рим 8:11 ). Коли ж ми є живі в Дусі, Сам Христос живе в нас: «І вже не я живу, але живе в мені Христос» (Гал 2: 20).

.

Євангеліє від Іоана
(Ін 20:19-23)

Того ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з’явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам! І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа. Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю! Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого! Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!

break

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!

 Підпишіться на розсилку оновленнь сайту
christian-meditation.com.ua/subscribe

Компіляція читаннь:  Альберт Захаров Obl OSB