10.05.2018

(о.Джон Мейн OSB | о. Беда Гриффітс OSB | св. Григорій Великий | Євангеліє від Марка)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB

groups_readings_10052018b

о.Джон Мейн OSB «Монастир без стін: духовні листи»
(л. 2 «Перебуваючи на Шляху», лютий 1978 р.)

Християнська реальність — це Шлях. Це пережитий нами досвід присутності Воскреслого Господа Ісуса Христа. У Євангелії все служіння Ісуса представлене в образі руху у напрямку до святого міста Єрусалима. Все Його життя є перебуванням «на шляху», що веде назустріч Його священицькій долі — назустріч тієї миті, коли Він зруйнував всі перепони і обмеження, що були прийняті Ним у втіленні. Ісус прямує шляхом паломництва, що веде крізь любов і страждання до Його Отця. Але коли Його любов являє досконалість в стражданнях Хреста, Він досягає мети свого паломництва, і в славі повертається до Отця — «сідяє праворуч», по праву руку Отця. Тепер шлях — це сам по собі Ісус. Той, хто пройшов та завершив Шлях, сам стає Шляхом.

Християнська молитва динамічно містить в собі присутність таємниці Ісуса. Таким є шлях, по якому ми з вами йдемо. Молитва — це зустріч з особистістю Ісуса, який є Шляхом до Отця. Християнське паломництво це дотик, звернення, слідування за Христом і подорож разом із Христом. З таким розумінням сенсу духовного паломництва християнське життя ніколи не обрушиться в самовдоволено-егоцентричне самозадоволення. Таким є одне з найголовніших християнських прозрінь — повнота сенсу людського буття виходить за межу нас самих. Спасіння не є чимось, чим можна володіти, що можна привласнити собі. Воно є невпинним перебуванням на Шляху, спрямованістю назустріч до динамічної силі Ісуса та спільне з Ним сходження до Отця. Знаходячи Спасіння, ми входимо в Царство Небесне, що є приховане усередині нас.

.

о. Беда Гриффітс OSB «Нове бачення реальності», «Брак сходу і заходу»

У Вознесінні Ісуса […] матерія та душа возз’єднуються, стаючи Одним, єдиним Словом, граничною Реальністю. Преображення Тіла Христа торкнулося всього всесвіту, направивши його в бік духовної еволюції. У події Воскресіння Христового Дух повсюдно наповнив собою матерію, і вся вона виявилася охопленою свідомістю. У той час, як у всьому всесвіті, на кожному з його рівнів, виявляються конфлікти, і тіло з душею також перебувають в постійному конфлікті, в Ісусі ця конфліктність була подолана — тіло і душа були відновлені до єдності з Духом, і міць цього об’єднання була вивільнена в масштабах усього світу. Так, ми можемо сказати, що смерть Ісуса, Його добровільне віддання свого життя на Хресті Отцю — подія, що охоплює увесь космос.

Смерть Ісуса стала миттю, в якій людська свідомість вийшла за грань себе — до божественної свідомості. У цій точці людське буття, як тіло і душа, було тотально віддане буттю Божому. Воскресіння, в якому Ісус підніс до неба смертність тіла й душі — не що інше, як видима частина історії, в якій відбувається вселенське спокутування. Тут не тільки душа і психічне буття, але і тіло, і вся фізична сторона Творіння звільняються з рабства, стаючи «новим творінням». 

(цит. по виданню: бр. Уейн Тісдейл OSB Cam «Введення у міжрелігійну думку Беди Гриффітса»)

.

Св. Григорій Великий «Діалоги»

Бенедикт піднявся до нічної молитви і молився біля вікна до всемугутнього Бога. Раптом він побачив у найглибшій опівночі світло, що осяяло всю нічну пітьму. Весь світ, як він сам розповідав пізніше, зібраний був перед його очима в одному промені сонця. Чи можливо, щоб людина побачила весь світ таким чином? Для душі, що бачила Творця, усе творіння є малим. Світло внутрішнього споглядання воістину розсовує межі душі, яка, розширюючись у Бозі, перевершує світ. Душа споглядальної людини перевершує саму себе, коли у світлі Божому підноситься за свої власні межі. Тоді, дивлячись вниз, вона розуміє обмеженість всього, що їй здавалося безмежним на землі. Людина може мати таке бачення тільки у світлі Божому. Бенедикт бачив цілий світ зібраним воєдино перед собою, бо сам він, у світлі Духа, був піднесений над світом. Коли говорять, що світ збирається воєдино перед поглядом, це означає не з’єднання неба і землі, але розширення душі того, хто споглядає. Піднесений у Бозі бачить все, що нижче Бога.

.

Євангеліє від Марка
(Мк 16:15-20)

І сказав їм: ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всьому творінню. Хто увірує і охреститься, буде спасенний, а хто не уві­рує, буде осуджений. Віруючих супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами, братимуть змій; і якщо смертоносне щось вип’ють, не пошкодить їм; покладуть руки на неду­жих, і вони будуть здо­рові. Господь же, після розмо­ви з ними, вознісся на небо і сів праворуч Бога.  Вони ж пішли і всюди проповідували, а Господь допомагав їм і стверджував слово наступними знаменнями. Амінь.

break

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!

 Підпишіться на розсилку оновленнь сайту
christian-meditation.com.ua/subscribe

Компіляція читаннь:  Альберт Захаров Obl OSB