М. Захарова, А. Захаров «Кенозис та медитація», ч. 1

(Великопісний ретріт «Медитація та кенозис»: Львів, 24 березня)

slides_schemes.cdr

ПІСТ ТА МЕДИТАЦІЯ

Між постом та медитацією є багато спільного. По-перше це зв’язок на рівні того, як відбувається практика посту та медитації у нашому житті. По-друге – спільною є мотивація та мета, від яких походить пісно-медитативна практика. Спробуємо розглянути обидва рівні.

Під час постного періоду людина обмежує себе – не їсть, не п’є, не танцює, не розважається та намагається не відволікатися від завданнь свого духовного життя. У медитації відбувається щось подібне – людина не рухається, не роздумує, не співає, не говорить, не відволікається ні на що, окрім повторення свого молитовного слова. У обох випадках ми свідомо накладаємо на себе таких, якими ми зараз є та якими ми себе знаємо, певні обмеження.

Яким є сенс подібних самообмеженнь? Іноді в людей, далеких від релігії, виникає дуже критичне нерозуміння цієї сторони духовного життя. Може здаватися, що хтось хоче позбавити нас чогось приємного та корисного, прикро нас обмежити та примусити страждати. Можливо, часами це нерозуміння народжується у випадках, коли публічним прикладом пісного самообмеження стають ті, хто практикують його по інерції та як традиційну культурну норму — з надривом або без розуміння мети. Але справжній піст, що має спільне з медитацією, є саме свідомим самообмеженням.

Як вчить Євангеліє та християнська споглядальна традиція – самообмеження є шляхом або паломництвом від поверхні до глибини нашого буття, від знання себе як зовнішньої людини до відкриття себе як людини внутрішньої. Ісус, закликаючи нас піти за собою, починає з того, що ми маємо залишити все, що вважаємо «собою» та «своїм»: «хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе». Далі, у притчах Ісус пояснює, що на цьому шляху, умовою початку якого є самообмеження (поступове самозречення) нас чекає велика та чудова мета – неймовірне відкриття, велика радість, знайдення скарбу. У двох притчах про Царство Боже людина заради скарбу або однієї дорогоцінної перли залишає «все, що має». Це є головним принципом Евангелія – шлях від «багатства Всього» до «скарбу Одного». Залиш «все» («цей світ» та «себе») і отримай «Одне» («Царство Бога» у глибині себе та інших). Також можна сказати, що на цьому шляху ми переходимо від кількості «всього» до якості «одного», змінюючи брудний тягарь майна на легку радість буття. Ісус про це поетично каже: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою». Тож, свідоме самообмеження посту та медитації має відбуватися в нашому житті не тому, що хтось нас хоче чогось позбавити або примусити страждали. Це складний шлях до відкриття істинної реальності. Через наше самообмеження Бог хоче нас привести до прийняття Його дару – до бачення себе та усього творіння Його очима. Дар – це знання всього таким, яким Бог це все знає як своє творіння.

wayofcross_wccm_break

 Підпишіться на розсилку оновленнь сайту
christian-meditation.com.ua/subscribe