16.04.2018

(о.Лоренс Фрімен OSB | о. Беда Гриффітс OSB | Св. Августин | Євангеліє від Йоана)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB

groups_readings_16042018b

о.Лоренс Фрімен OSB «Ісус – Внутрішній Учитель»

В Євангелії від Іоанна Ісус приходить до своїх учнів, що зі страхом тісняться у замкнутому просторі. Його першим словом було — «шалом», «мир». Слово «шалом» озвучує Божу гармонію устрою буття, якою є Дух. Сприйняти це привітання Ісуса — значить увійти у мир, що виходить за межі всякого розуміння. Ісус дихнув на учнів, кажучи: «Прийміть Духа Святого!». Його подих, що приніс ці слова в їх розуми та серця, став середовищем, де мешкає Дух.

Дух — це «не-егоїзм», безмірна порожнеча Бога. Утримуючи в собі «всю істину», Дух переповнює все своєю порожнечею — тим єдиним, що може містити в собі все. Саме тому Ісус, повертаючись до нас в Дусі Істини, може бути одночасно і Богом і людиною, історичним і космічним, індивідуальним і універсальним. Він є одночасно часткою і хвилею, він здатний бути окремою наповторною особистістю, але в той же час Він є невіддільним від всіх та всього.

Ісус запитує нас: «За кого ви Мене вважаєте?» Ставлячи це питання, Ісус звертається до того виміру нашого буття, який можна назвати станом безперервної уваги. Ми є безмовними, коли звертаємо увагу, а звернути її здатні тоді, коли є вільними від «Я»-думки — від егоцентричної саморефлексії. Така увага є самою суттю молитви. Зустріч справжнього Ісуса означає щось більше ніж зустріч зі спогадами про історичного Ісуса. Ми зустрічаємо істинного Ісуса тоді, коли дозволяємо незліченним образам релігійного або культурного характеру, накопиченим нами, хоча б на мить затихнути. Читання Євангелія в ясності розуму і праця безмовності у медитації готують нас до цієї зустрічі.

.

о. Беда Гриффітс OSB Cam «Повернення до Центру»
(р. 17)

Кожна людина — це прояв Бога, єдиного вічного істинного «Я». Вважаючи себе незалежною істотою, що існує поза Єдинм, людина стає продуктом ілюзії. Потім, пізнавши своє справжнє «Я» у Бозі, вона досягає духовного просвітлення. Індійські Упанішади розповідають про універсальний символ двох птахів*, двох нерозлучних подруг, що сидять на одному дереві. Одна поїдає плоди, інша просто спостерігає. Два птахи представляють нашу індивідуальну душу та вищє «Я». Індивідуальна душа поїдає плоди цього світу і потрапляє в полон ілюзії, вважаючи себе незалежною істотою. Але коли вона усвідомлює іншу «птицю», справжнє «Я», яка є Сам Господь, вона досягає звільнення. Ця прекрасна притча розкриває природу душі, яка є проявом єдиного вічного «Я» у часі. Коли душа забуває про свою істинну природу, вона занурюється у «світ цей», повний страждань. Але коли душа згадує про своє справжнє «Я» у Господі, який перебуває у серці, вона досягає істинного світу. Як християни, ми можемо сказати, що коли душа звертається до Бога і досягає єдності з ним, вона знаходить своє істинне «Я» — вона усвідомлює своє справжнє становище та звільняється від ілюзії, де якій панує гріх. Розмірковуючи далі, ми приходимо до того, що Дух Божий перебуває у серці кожної людини. Коли ми осягаємо, що цей Дух є нашим справжнім «Я», життям нашої душі, диханням нашого єства, ми досягаємо єдності з Господом, з Христом Спасителем, а через Нього знаходимо мир Отця.

*  «Шветашватара Упанишада» 4,6

.

Св. Августин «Про Град Божий»
(XXII, 30,4)

Там, у спокої Миру Божого, ми пізнаємо, що Він є Бог. Знову створені Ним та приведені до досконалості у багатстві благодаті, ми побачимо у цьому вічному спокої, що Він є Бог — Він, Ким ми наповнилися, бо Бог стане все у всьому. Цей день буде нашою Великою Суботою і завершиться вічним Днем Воскресіння, що явить нам Воскресіння Христа та обдарує вічною повнотою не тільки душі, а й тіла. Там ми перебуватимемо у мирі та побачимося знову.

.

Євангеліє від Йоана
(Йн 20: 19-31)

А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, – а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, – увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!» Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа. І ще раз Ісус їм каже: «Мир вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас.» Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються.» Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус. Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили.» Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, – не повірю!» По вісьмох днях знову були вдома його учні, а й Тома з ними. І ввіходить Ісус, – а двері були замкнені! – стає посередині та й каже: «Мир вам!» А тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, – а віруючий!» І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!» І каже йому Ісус: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!» Ще й інші численні чудеса, що їх не списано у цій книзі, вчинив Ісус на очу своїх учнів. А ції -списано, щоб увірували ви, що Ісус – Христос, Син Божий, а вірувавши, – щоб мали життя в його ім’я.

break

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!

Ілюстрація: fr. Arthur Poulin OSB Cam «Luce Splendente»
www.fatherarthurpoulin.org

 Підпишіться на розсилку оновленнь сайту
christian-meditation.com.ua/subscribe

Компіляція читаннь:  Альберт Захаров Obl OSB