Християнська медитація FAQ — «Основи»

Найчастіші питання про християнську медитацію у традиції о.Джона Мейна OSB — «Основи»


med_icon

 

 

Питання: В текстах о. Джона Мейна часто згадується вираз «молитовна формула». Що це і чому не пишеться просто «молитва»?

Відповідь: Засновники нашої спільноти, о. Лоренс Фрімен та о. Джон Мейн, викладаючи дисципліну християнської медитації, як інтелектуально-аскетичної монологічної молитви, спираються на вчення Св. Йоана Касіана про «чисту молитву» та використовують термін «молитовна формула». Багато людей звикли до того, що молитва повинна містити в собі велику кількість образів, слів і логічних конструкцій. Але медитативна традиція о. Джона Мейна вчить саме споглядальній та тихій молитві, в якій будь-яка словесна складність зведена до мінімуму. Св. Іоанн Касіян у своїх «Співбесідах»* говорить про молитовну формулу (лат. formula pietatis), яку повинен «повторювати і утримувати монах, відмовившись від усіх тілесних турбот і занепокоєнь». Джон Мейн пропонує в якості такої формули новозавітне слово «Мараната»**, подібно то того, як у анонімному середньовічному трактаті «Хмара Невідання»*** розповідається про споглядальну молитву «одним словом» («Вживай це мале слово і молися не в багатослівності, а лише в одному єдиному звуці цього слова»). Цілком логічно, що коли говориться про таку монологічну молитву, терміном «молитовна формула» ми вказуємо на слово або коротку фразу, якими людина молиться, з якими входить в невпинну молитву. Формула – щось фіксоване і незмінне. Отче Наш, Символ Віри та інші традиційні молитви, літургійні тексти – все це в буквальному сенсі саме молитовні формули. Слід зазначити, що цей метод споглядальної молитви не є альтернативою іншим молитовним формам, навпаки, він має доповнювати та підживлювати своєю простотою усе різноманіття шляхів християнського духовного життя.

* Іоанн Касіян у творі «Десять співбесід отців, які перебувають в Скитської пустелі» викладає основні принципи споглядальної молитви і пропонує молитовну формулу «Поспіши, Боже, звільнити мене; поспіши, Господи, на допомогу мені»

** Мараната – фраза, літургійний вигук арамейською мовою (сирійський діалект). Вжито в 1Кор 16:22, Отк.2:20 (грецькою, перекладено як «Гряди, Господь»). Існують різні варіанти перекладу фрази: «Прийди , Господь наш» (у запису («Maran atha»), «Господь іде» («Маran Аthа»), «Господь прийде» або «Господь прийшов». Фраза вживалася ранніми християнами як вітання при зустрічі. Слово»Мараната» використовувалося в служіннях, щоб закликати присутність Божу під час Вечері Господньої і для того, щоб висловити бажання про те, щоб Господь повернувся для утвердження Свого Царства. «Мараната» є богослужбовим реліктом, що дійшов до нас від ранньохристиянської спільноти, поряд з такими семітськими словами, як «Алілуя» і «Осанна».

*** «Хмара невідання» (The Cloud of Unknowing) – книга анонімного англійского католицького містика XIV століття.

Редакція christian-meditation.com.ua

break


Питання:  Мантра — не християнське поняття?

Відповідь: У своїй традиції о.Джон Мейн вживав слово «мантра», популярне в 60-х роках у тієї аудиторії, до якої він звертався, посилаючись на «формулу» Йоанна Касіяна. Слово «мантра» на сьогоднішній день міцно увійшло в мовний ужиток сучасного городянина. Воно є перекладом терміну на санскриті, що означало священний вираз чи слово, призначене для багаторазового молитовного звернення. Перекладається з санскриту як «щось, що очищає, захищає розум» (санскрит – мова, з якої походить більшість європейських мов). «Мантра» – це також англійське слово, згідно Оксфордського словника англійської мови. Сучасна англійська повністю асимілювала термін «мантра», як раніше єврейське «амінь» і грецьке «Христос». Слово сприймається часто як термін, що відноситься виключно до східних релігій. Але сама по собі практика, з якою може асоціюватися це слово, як ми вже знаємо, була властива також і ранньому християнству. По суті медитація з мантрою – це молитовна практика, в якій одна і та ж коротка молитовна формула усвідомлено та зосереджено повторюється в перебігу певного часу. Подібна духовна дисципліна практикувалася в основному в чернечому середовищі, тоді як у східних релігіях такий підхід був ширше розповсюджений у середовищі звичайних людей. Саме тому Джон Мейн, відроджуючи традицію християнської споглядальної молитви, звернувся до слова мантра, євангелізуючи його – в той момент воно було більше знайоме сучасній людині, ніж аналогічні традиційні терміни з класичної церковної мови. Оперуючи цим терміном, він завжди вчив робити основою медитації молитовні формули, вкорінені в християнській традиції. Розарій, слова Меси, благословення і часто повторювані молитви – все це мантри в цьому сенсі. Крім того, є вказівка Ісуса, в якій він вчить нас не базікати, не проголошувати довгі і складні промови, а «зайти в потаємну кімнату, і молитися не устами, а в тиші. Слово «маранафа», яке радив обирати у якості християнської мантри Джон Мейн, означає арамейською – мовою, якою користувався Ісус, – «Прийди, Господи». Це одна з найстаріших неперекладених та збережених до наших днів християнських молитов, яка в ті давні часи фігурувала в якості – як ми б назвали це сьогодні – мантри.

Важливо відзначити у світлі поширеної критики слова «мантра», що використовувалось в контексті християнської медитативної традиції о.Мейна, воно передбачає не механічне або бездумне «начитування», а усвідомлену і уважну молитовну рецитацію, в якій розум не розсіюючись на рефлексії, укладений в простоту і глибину окремого священного слова або короткої фрази. Такий спосіб християнської медитації не пов’язаний з досягненням будь-яких «особливих» відчуттів, його основою є вірність своїй молитовній формулі, яка веде до смирення, стабільності щоденної дисципліни, тверезого переживання основи поточного моменту – безмовної присутності Бога «тут і зараз»: «Повторення слова, сповнене віри, збирає все наше буття в одній точці. Воно веде нас до тиші, концентрації, належної міри усвідомлення. Все це дозволяє нам відкрити розум і серце справі Божої любові в глибинах нашої істоти» (о.Джон Мейн OSB „Мить Христова”)

Редакція christian-meditation.com.ua

о.Лоренс Фрімен OSB «Питання про християнську медитацію» , 4. Християнська мантра

о. Беда Гриффітс OSB Cam «Медитація і Нове Творіння в Христі», ч.3 «Мантра в християнській традиції»

 

break

 

Питання о. Лоренсу від редактора порталу Baznica.Info: Багато людей лякаються слова «медитація«, для деяких людей воно асоціюється тільки із східним езотеризмом і ніяк не співвідноситься з християнською традицією. Що Ви скажете про його застосування в християнському контексті?

Відповідь: Слово «медитація» – дуже давнє слово в словнику християнської духовності. Традиційно молитва описувалася як процес, що включає в себе різні елементи. Lectio – читання Святого Письма, Meditatio – пережовування слова, з подальшим перебуванням в тиші і потім contemplatio – споглядання, як дар Божий для нас. Таким чином ми можемо сказати, що медитація – це той шлях, яким ми готуємо себе, свої серця до дару споглядання. Існують різні способи медитації. Ми дотримуємось одного з найдавніших методів медитації, якому вчили отці-пустельники, особливо Св. Іоанн Касіян. Ця форма молитви веде нас до того стану, який ранні християни називали чистою молитвою (лат. oratio pura). У ньому молитва стає тихою, ми залишаємо позаду всі слова, думки, і входимо в те, що називається молитвою Духа.

Інтерв’ю о.Лоренса Фрімена з Павлом Левушканом (Baznica.Info), Рига, травень 2010 р. 

break

 

Питання о. Лоренсу від редактора порталу Baznica.Info: Наскільки коректно технологізувати, засновувати молитву, медитацію на технології?

Відповідь: Вчителі християнської духовності виділяють різні школи молитви. І всі вони визнають необхідність дисципліни в молитві. І медитація – це дуже проста, хоча і не легка дисципліна молитви. Є велика різниця між технікою і дисципліною. Техніка – це те, що ми практикуємо, відштовхуючись від своєї власної волі, задовольняючи свої власні бажання. І тут в якомусь сенсі наше его контролює ситуацію. Ви абсолютно праві, в молитві ми не практикуємо техніку, тому що не існує способів контролювати Бога. Але ми можемо приготувати себе до цього дару, до благодаті Духа. У дисципліні ми слідуємо як учні за вчителем (о. Лоренс використовує гру англ. слів discipline – дисципліна і disciple – учень). Дисципліна – це практика, яку наслідує учень, йдучи за Христом. Учень, від слова учитися, є тим, хто вчиться, а дисципліна – це те, що вчить (знову вказується на гру англ. discipline та disciple) .

Інтерв’ю о.Лоренса Фрімена з Павлом Левушканом (Baznica.Info), Рига, травень 2010 р. 

break

 

Питання о. Лоренсу від редактора порталу Baznica.Info: Читачі наших сайтів часто запитують про те, які є біблійні підстави для медитації?

Відповідь: Принципи медитації, як ми її практикуємо, і як це робили ранні християни ми бачимо у вченні Ісуса Христа. У Нагірній Проповіді, наприклад, він дає нам основне вчення про молитву – увійди у свою внутрішню кімнату, зачини двері, і молись в цьому таємному місці. І також Ісус вчить прикладом. Ми бачимо як Ісус молиться різними способами. Він молився в синагозі, в храмі, але Він також регулярно віддалявся в тихе місце. Ми бачимо Ісуса, який молиться в Гетсиманському саду. Як говорить євангеліст Матей, Він повертався до цієї молитви з одними і тими ж самими словами. Практика молитви з повторенням слів є частиною іудейської традиції. І безумовно ми її виявляємо в ранньо-чернечому вченні. На ранньому етапі християнської історії ми знаходимо у Орігена роздуми про ім’я Ісуса. І якраз це згодом стало в Православній традиції Ісусовою молитвою, ісихазмом. Вчення Іоанна Касіяна про молитву серця, яке визнається і західної та східної церквою, є тою загальним підставою. Також і в псалмах говориться «Вгамуйтесь і пізнайте, що Я – Бог…» (Пс 46:11). У Книзі Царів Господь являється Іллі не в бурі, не в землетрусі, а в тихому й легкому подиху вітру. Протягом усієї Біблії великий акцент приділяється необхідності тиші, як умові молитви.

Інтерв’ю о.Лоренса Фрімена з Павлом Левушканом (Baznica.Info), Рига, травень 2010 р. 

break

 

Питання:  Чому говориться, що в процессі медитації не слід роздумувати над значенням молитовного слова, яке вимовляємо? Хіба правильним буде повторювати якесь слово, в значенні якого я недостатньо розібрався?

Відповідь: Такий підхід до християнської медитації – це позиція не емпіричного дослідження, а віри і присутності, духовного бдіння в присутності Того, на кому зосереджена наша віра. Це не означає, що ми не знаємо значення цього слова, або не повинні його враховувати. Ми звичайно ж знаємо сенс і походження слова, яке повторюється. Але точно також, як коли ми кличемо людину по імені, ми не аналізуємо кожного разу, що це ім’я походить, припустимо, з давньогрецької мови, не роздумуємо над смисловими подробицями цього слова. Ми звертаємося не до імені, а до самої людини. «Маранафа» – прекрасна і проста формула, вкорінена в Писанні, що виражає імпульс віри, саму суть духовного пошуку – есхатологічне очікування в сьогоденні, нашу особисту і общинну надію на спасіння, на звершення духовного зростання людства.

Редакція christian-meditation.com.ua

break

Переклад:  Галина Старух