26.02.2018

(о.Лоренс Фрімен OSB | Грігорій Померанц | Філокалія  | Євангеліє від Марка)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB

DSC01513

о.Лоренс Фрімен OSB «Великопісні роздуми 2012»

«Забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними. І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!» (Мк 9:2-3)  

Преображення прийшло з тієї глибини, де Він жив. Воно торкнулося і змінило все, аж до Його одягу: від самих глибин, де немає ніяких дрібниць, а присутнє тільки лише головне, і до поверхні, де розгортається повсякденність.

Джон Мейн писав, що «входячи у внутрішню безмовність ми вступаємо в нестворену порожнечу, в якій ми не зможемо залишитися тими ж, ким були, — або думали, що були. У ній ми не знищені, а пробуджені до вічно нового джерела нашого буття» (о. Джон Мейн OSB «Слово в безмовності»). Навіть у цьому випадку ми, швидше за все, не дуже-то прагнемо зустрітися з такою глибиною реальності. Можливо, для початку, ми зможемо тільки наносити їй короткі візити, перш ніж скоріше повернутися на поверхню, аби вдихнути повітря безпеки і комфорту. Але пустеля навчить нас, розкриє нашу здатність сприймати реальність, витримувати її вимоги.

.

Григорій Померанц «Підступи до Преображення»
(Журнал «Континент», 2003 р.)

Спробуємо подумати, що це означає — перетворитися. Запалити в собі Незгасимий вогонь? Пробити шлях у глибину, де горить цей вічно живий вогонь? У Євангелії Преображенням назвається вихід назовні духовних глибин, вихід назовні внутрішнього світла, як це сталося на горі Фавор з Христом. Потім щось подібне побачив Мотовілов у св. Серафима. Далай Лама XIV, коментуючи Євангеліє, розповідав, що подібні випадки пам’ятає і буддійська традиція. Але суть перетворення не в зовнішньому, помітному для очей. Суть у внутрішній зміні, в раптовому загорянні внутрішнього світла, в раптовому відкритті цілої сходи вгору, по якій йти і йти … Хто побачив глибинне світло, тому неможливо жити без прориву до нього, жити на площині, на поверхні, в оточенні обривків, відірваних від цілого. І можна простояти тисячу днів на камені, щоб відкрилася вертикаль, вимір, що веде до Бога, — те, що св. Серафим назвав стягуванням Святого Духа. Не знання, не пам’ять, а реальність світла. Преображення — це не вивчені слова, не знання заповідей на пам’ять. Це відкритість глибині по той бік слів, знаків. Це зникнення стін, відкритість до нескінченного. Це здатність поглянути на світ очима Бога, як у автора книги Іова. Це здатність відповісти на свої ж питання — людські, занадто людські — на крики страждаючого серця і страждаючого розуму так, немов Бог дав людині Свої очі. І тоді все нерозв’язні питання розчиняються і нестерпні страждання стають такими, що ми здатні їх пережити. І після втрати всього, що Іов любив, після живої смерті — почалося нове живе життя.

.

Ісаак Сирин «Аскетичні трактати», Ісихій Синаіт «Про тверезіння»

Стань чистий і побачиш в собі небо. В собі побачиш ангелів і світло їх, і побачиш Господина їх з ними і в них. Духовна країна людини з чистою душею знаходиться всередині, у її серці. Сяюче у ній сонце є світлом Трійці. Повітря, що розвіює помисли, які приходять до неї, є Дух Святий, Утішитель. Ангели перебувають з цією людиною. Їх життям, їх радістю, їх святом є Христос, світло від світла Отця. Така людина кожен день насолоджується спогляданням душі, зачарована її красою, яка незрівнянно світліша за сонячне сяйво. Це і є Царство Боже, що є приховане усередині нас, за словом Господа.

Той, хто зберігає серце своє у мирі незабаром побачить, що серце за своєю природою випромінює світло. Як вугілля спалахує, як палаюча воскова свічка світить, так Бог запалює наше серце на підступах до споглядання — Бог, що живе в серці нашому.

.

Євангеліє від Марка
(Мк 9:2-10)

А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними. І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі! І з’явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом. І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі… Бо не знав, що казати, бо були перелякані. Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся! І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса. А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне. І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.

break

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!

 Підпишіться на розсилку оновленнь сайту
christian-meditation.com.ua/subscribe

Компіляція читаннь:  Альберт Захаров Obl OSB