с.Хільда ​​Фрост OSB «Роздуми про Великий піст»

Правило св.Бенедикта, р. 49 «Дотримання Великого посту»

articles_lent2010_ashwed1

«Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасiння» (2 Кор 6:2) Цей уривок з літургічних читаннь Попільної середи є одним з найкоротших описів мети Великого посту.

Хоча Св. Бенедикт у своєму монастичному Правилі дуже часто посилається на різні сезони літургійного року, час Великого посту був безсумнівно настільки важливим для нього, що він присвятив йому окрему главу. Він почав з того, що вся монаше життя повинно мати пісний характер. Св. Бенедикт спирався на взірець життя отців та матерів пустельників, які на його думку є для нас видатним прикладом святості («Правило», р. 19, 73).

Бенедикт бачив у «цих святих днях Великого Посту» можливість особистісного духовного оновлення. Він вважав, що цей час може стати для нас можливістю підвести підсумки того, яку саме позицію ми займаємо по відношенню до Бога, до інших і до самих себе. Великопісні духовні вправи не мають несте в собі негативного характеру; скоріше це запрошення відкрити себе для Бога у всій повноті та почати уважно вслухатися в Його голос, що звучить у глибині наших сердець.

Бенедикт пропонує деякі поради, які можуть допомогти нам в нашому великопісному паломництві: звернутися до Бога через покаяння, самозречення, додатковий час молитви, уважне Lectio Divina, харчові обмеження тощо. Тим не менш, він наполягає, що, якими б не були наші жертви, вони повинні бути принесені добровільно. Тут немає місця для примусу: також «деталі цих персональних обітниць повинні бути повідомлені абату/абатисі для схвалення та благословення». Бенедикт розуміє це як свого роду захист, тому що в його дні як і раніше зберігалася тенденція до перебільшення зусиль. В умовах звичайного монастиря ми звертаємося до нашої абатиси. Але якщо мова іде про мирян,  звичайних учасників спільноти «монастиря без стін» (так о.Джон Мейн називав рух християнської медитації, спільноту WCCM) або облатів спільноти, вони, мабуть, повинні поговорити про це зі своїм сповідником, духівником, керівником своєї локальної спільноти або ментором.

Традиційно Церква заохочує нас сфокусуватися на молитві, пості та справах милосердя — все це згадується у бенедиктинському Правилі. Як же ми можемо інтерпретувати це для себе сьогодні, в умовах світського життя облатів та мирян, що займаються медитацією?

Молитва. Можливо ми можемо збільшити час нашої щоденної медитації, додати до ранкової та вечірньої медитації ще й денну, або додати до медитації ранкову або вечірню молитву бревіарію (Літургії Годин)? Або ж ми можемо приділити більше часу щоденному читанню Святого Письма до або після медитації, щоб ще глибше почути Слово Боже у безмовності та тиші.

Піст. В першу чергу ми думаємо, що він відноситься лише до їжі. Але, можливо, набагато важливіше для нас було б утримуватися від нетерплячості, упередження, впевненості у власній правоті, багатослівності?

Справи милосердя. Коли йдеться про благодійність, наше бажання надати комусь, хто цього дійсно потребує, фінансову підтримку заслуговує на найвищу оцінку. Але іноді не менш важливим є подарувати «милостиню» співчуття, розуміння, слухання, терпіння та любові — всім, хто оточує нас щодня в наших сім’ях, спільнотах, у церкві, на роботі та в усьому навколишньому світі.

Первинне значення англійського слова «Lent» («Великий піст») — «весна», «весняний час». Великий піст є тісно пов’язаним із радістю нового життя, коли все живе пробуджується до нового буття. Тож Бенедикт ніколи не забуває про справжню мету усіх наших пісних вправ, покликаних «збільшити духовну спрагу, з якої ми повинні рухатися вперед, до святого часу Пасхи». Якщо монаше життя і повинно завжди мати пісний характер, то не менш вірно й те, що воно також має бути наповненим і радістю Воскресіння. Воскреслий Ісус завжди є присутнім у наших серцях. Всі ми є людьми Пасхи, ми святкуємо великодні містерії кожен день нашого життя. Але особливо у Великодній період ми згадуємо радість Воскресіння та святкуємо його з вдячністю і прославлянням Бога.

Як співається в одному з наших великопісних гімнів: «Приходить час особливої благодаті: оновлює Бог наші серця […] Незабаром побачимо ми цей великий день, коли все творіння відродиться, і ми заспіваємо Великодню пісню хвали».

Бажаю всім вам плідного великопісного часу та щасливої Пасхи Господньої.

break

SISTER-HILDA-FROST-OSBс.Хільда Фрост OSB (Sr. Hilda Frost OSB, 1932 — 2016) — бенедиктинська монахиня з Канади (St. Benedict’s Monastery, Winnipeg Canada). Займалася дослідженням Святого Письма, історією бенедиктинської монашої традиції. Також практикувала християнську медитацію у традиції о.Джона Мейна більше 20 років, була координатором бенедиктинських облатів WCCM у Канаді, вела медитативну групу у своєму монастирі.