17.01.2018

(о. Лоренс Фрімен OSB | о. Беда Гриффітс OSB | Св. Августин | Євангеліє від Йоана)

Читання для щоденної практики християнської медитації у традиції о.Джона Мейна OSB

groups_readings_17012018s

о. Лоренс Фрімен OSB «Християнська медитація: стародавня мудрість для сучасного світу»
(фрагмент лекції з конференції «Meditatio 2013»)

Звернемось до історії з першого розділу Євангелія від Йоана, де Ісус вперше з’являється перед своїми учнями. Йоан Хреститель і два його учня бачать Ісуса, що проходить мимо. Йоан вказує на Ісуса, кажучи: «Ось Агнець Божий». Учні залишають Йоана, починаючи слідувати за Ісусом. Ісус обертається і зауважує, що вони йдуть за Ним — Він помічає та бачить їх. Він запитує їх: «Чого ви шукаєте?» Вони відповідають: «учитель, де живеш?» На що Ісус відповідає їм: «Ходіть і побачте». Учні йдуть за Ним далі, проводячи з Ним залишок дня. Таким чином Ісус вперше з’являється на сторінках Йоанової євангельської оповіді, найбільш містичного з усіх Євангелій. Ця проста історія є джерелом глибокого знання про християнський досвіді та учнівство. На нашому життєвому шляху усі ми буваємо подібні до Йоана Хрестителя, вказуючи за межу самих себе — на Ісуса. Роль цих покажчиків можуть зіграти також наші батьки, вчителі, сімейне оточення, священики, прочитані книги та переглянуті фільми. Щось, що вказує на Нього, спеціально для нас. Зміст виразу «Агнець Божий» є не завжди для нас зрозумілим але, так чи інакше, ми починаємо слідувати за Ним. У когось цей шлях починається в дитинстві, у когось — в більш пізньому періоді життя. У будь-якому випадку, спочатку ми не зовсім ясно розуміємо суть того, що відбувається. Ми починаємо регулярно ходити до церкви, приймаємо певні правила життя, намагаємося бути християнами — робимо все те найкраще, на що здатні. І ось, в якийсь момент Ісус обертається, і бачить, як ми слідуємо за Ним. Це найважливіший момент у відносинах — Той, за ким ми слідуємо, бачить нас і зауважує наше прагнення. Тепер ми самі бачимо, що нас бачать. У одного мого друга є чотирнадцятирічна донька. Нещодавно я запитав у нього, як вона поживає. Він сказав — «у неї все чудово, вона закохана в хлопчика у школі, тільки про нього і балакає». «О, перше кохання, як чудово» — відповів я. І перепитав — «а як справи у того хлопчика, як він реагує на її зацікавення?» Друг мені відповів — «хлопчик на жаль про це ще не знає!» Я сподіваюся, що одного разу цей хлопчик побачить, як дочка мого друга дивиться на нього. Тільки тоді взаємини дійсно почнуться.

«Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним…» (Ін 1:38) З цього моменту починаються наші особисті взаємини з Ісусом. Глибина взаємин на цьому рівні починає нас міняти. Таким є початок споглядального виміру нашої віри. Потім Ісус запитує — «Чого ви шукаєте?». Що б ви відповіли, якби Ісус сьогодні поставив це питання особисто вам? Дуже пряме і просте питання. Але на нього дуже важко дати відповідь. Це питання змушує нас замислитися над тим, якими є наші цінності, яким є пріоритети нашого життя. Чого я шукаю? Успіху, багатства, особливих умінь? Чого я справді шукаю? Ставлячи це питання, Ісус промовляє свої перші слова у Євангелії від Йоана. Перше, що Він каже — це питання. І питання відкриває нашу свідомість. Ісус не дає нам готову відповідь, Він відкриває наш розум і наше серце своїм питанням. В Євангеліях Ісус задає 168 питань. Це чудово демонструє нам характер Його учительства. Істинний вчитель, як і вмілий лікар, завжди знає, які саме питання задавати своїм учням. Ісус задає питання, і учні відповідають Йому ще одним питанням — «Учителю, равві, де Ти живеш?» Слово, яке апостол Йоан використовує для визначення «живеш, перебуваєш» * — те саме, що використовується в кінці Євангелія для опису взаємовідносин між Ісусом і Отцем. Це найважливіша концепція, на якій побудована вся розповідь Йоана. «Де ти перебуваєш?» Де я можу Тебе знайти? «Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла… Я в Отці, а Отець у Мені» (Ін 14: 10-11). Що відповідає Ісус? Він не залишає учням свою адресу, емейл — не дає ніякої інформації. Але замість усього цього Він дає їм запрошення — «Ходіть і побачте». Такою э базова динаміка християнського учнівства — усі ми відповідаємо на Ісусове запрошення взяти і пережити досвід того, «де Він перебуває». У цьому полягає головна відповідь. «Вони пішли і побачили, де Він жив, і пробули у Нього той день»(Ін 1:38) Учні проводять з Ним весь залишок дня, і залишок всіх своїх життів. Таким чином ця проста історія дає нам вичерпний опис того, що означає бути християнином.

* Грец. μένω — жити, перебувати, бути. Використовується: «де живеш?» (Ін 1:38), «Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла» (Ін 14:10).

.

о. Беда Гриффітс OSB «Повернення до Центру»
(р. 6 «Гріх та відкуплення»)

Світ був створений любов’ю і для любові, оскільки любов є зв’язоком із собою. У Божественної Сутності є сила передачі себе, що завжди намагається представити себе «іншим». Світ виник в результаті цієї Божої необхідності передавати Себе, і кожним творінням рухає ця любов. Кожне творіння приймає буття від любові Бога, і має проявити себе у любові. Любов присутня у першоелементах матерії і у кожній живій клітині, будуючи світ на підставі цього процесу залучення і передачі. За словами Емпедокла, любов і боротьба — це дві сили, що призводять Всесвіт до руху. В інших істотах ці сили проявляються несвідомо, але в нас вони стають усвідомленими. Ми можемо вибрати любов та почати віддавати себе іншим, і, врешті-решт, віддати себе самій Любові, що привертає нас до себе. Але ми також можемо відкинути цей рух любові, зупинивши її та звернувши цю рушійну силу нашої природи виключно на самих себе. Зробивши так, ми стаємо центрами не любові, а боротьби. Самозакоханість — джерело всіх гріхів, що є глибоко вкоріненим у всіх нас. Все наше життя — це боротьба між двома силами — любов’ю Бога, Нескінченною, Вічною, трансцендентною, заради якої ми були створені, та любов’ю до самих себе. Ця егоїстична «любов до себе» — це любов не до нашого істинного «Я», яке перебуває у Бозі, а до нашого его, нашого малого «я», що намагається залучити всю любов до себе і відмовляється віддатися чомусь більшому за себе. Нам необхідно вибрати, як говорив святий Августин, між любов’ю Бога, в якій ми забуваємо про себе — про своє індивідуальне та роздріблене «я», і любов’ю до себе, в якій ми забуваємо про Бога.

 

Св. Августин
(Проповідь 261)

«Слово стало плоттю, і вселилося між нами» (Ін. 1: 14). Через Христа-Людину ти приходиш до Христа-Бога. Бог — понад усе, але Він став людиною. Той, Хто був на віддалі став за посередництвом людини зовсім близьким. Він — Бог, в якому Ти маєш буття. Він — Людина, через яку ти повинен прийти до Бога. Христос є одночасно шляхом, по якому тобі слід йти, і метою, яку ти повинен досягти. Він є Слово, що стало тілом і перебуває між нами. У Ньому людина була виявленою, а Бог прихований. Людина була віддана смерті, а Бог був знехтуваний. Але Бог явив Себе, а людина воскресла. Христос — і Людина, і Бог. Весь Закон залежить від цих заповідей: «Люби Господа Бога твого, всім серцем твоїм, і всією душею своєю, і всією думкою твоєю. І ще: Люби свого ближнього, як самого себе» (Мф. 22: 37-39). Але у Христі ти володієш всім. Хочеш любити Господа Бога твого? Ти маєш його у Христі. Чи хочеш полюбити ближнього твого? Ти маєш його у Христі.

.

Євангеліє від Йоана
(Йн 1: 35-42)

Наступного дня знову стояв Іоан з двома з його учнів. І, поба­чивши Ісуса, Який ішов, сказав: ось Агнець Божий. Почувши від нього ці слова, обидва учні пішли за Ісусом. Ісус же, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, говорить їм: чого ви шукаєте? Вони ска­зали Йому: Равві, Учителю! Де Ти жи­веш? Говорить їм: підіть і побачите. Вони пішли і побачили, де Він живе; і пробули у Нього той день, а було близько десятої годи­ни. Одним з тих двох, які чули від Іоана про Ісуса і пішли за Ним, був Андрій, брат Симона-Петра. Він спочатку розшукав брата свого Симона і каже йому: ми знайшли Месію, що означає: Христос. І привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, ска­зав: ти – Симон, син Іони; ти наре­чешся Кифа, що означає камінь Петро.

break

Читання для щоденної практики медитації — архів текстів, які можуть використовувати як групи спільноти, що проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також із текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації та споглядального читання!

Підпишіться на розсилку щотижневих читаннь

Компіляція читаннь:  Альберт Захаров Obl OSB