20.12.2017

(о.Джон Мейн OSB | Св. Григорій Ніський | Літургія Годин | Євангеліє від Луки)

Читання для щоденної практики християнської медитації у традиції о.Джона Мейна OSB

IMG_0444

о.Джон Мейн OSB «Монастир без стін (Духовні листи)»
(л. 24 «Повертаючись додому», червень 1979 г.)

У різдвяний період часу ми особливо гостро усвідомлюємо те таємниче злиття буденного та вищого, що є основою як життя монашого, так і життя, яке справді можна назвати просто християнським. […] Різдво є частиною таємниці людяності — таємниці, що не виходить за межі істинної Таємниці. У Втіленні Бог сприйняв усі аспекти людського буття, і тому народження і дитинство Христа нерозривно пов’язані із цілісністю таїнства Його життя — того життя, що завершилося на Хресті і досягло свого трансцендентного завершення у Воскресінні та Вознесінні.

Медитація вчить нас, наскільки глибоко та повно кожна частина нас самих повинна бути залученою у радикальну трансформацію нашого життя. Бажаючи щиро відгукнутися на заклик покинути мілину та увійти в глибоке і безпосереднє пізнання життя у таємниці Бога, ми повинні вкласти все своє серце в ту роботу Духа, що здійснюється у медитативній практиці. Тоді все наша життя набуде глибинного виміру Божої Присутності. Якщо ми вже є на Шляху, а значить — вже увійшли у велику Таємницю, у сяючу хмару Присутності Бога — тут вже усі речі та явища стають знаками і провідниками любові Бога.

Медитація веде нас до взаємин, що є ключовими для нашого життя. Так відбувається через те, що медитуючи, ми входимо в інтимну близькість з Богом — близькість, що походить із вічної реальності Його любові та Його знання нас. У цьому знанні і в цій любові Бог закликає нас до буття. Кожна людська істота є відповіддю на ту потребу, що є властивою для Божої любові та Божого знання нас. Це потреба у нашій любові і у нашому знанні Його. Однак ми можемо Його знати не як об’єкт «нашого» знання, але виключно беручи участь у Його самопізнанні, у Його житті, у Його Дусі. Таким чином, ми завжди повертаємося назад до вихідної точки нашого буття — до Його любові і Його знання нас. Ми приходимо до того, що знати і любити Бога ми можемо, лише дозволяючи Йому знати і любити нас. Ми дозволяємо Його самопізнанню ставати нашим самопізнанням. Такою є алхімія любові.

.

Св. Григорій Ніський
(«Життя Мойсея», «Шоста гомілія на Блаженства») 

У духовній області народження не вимагає постійного втручання, як це відбувається у тілесних істот, які відтворюються зовнішнім шляхом. Духовне народження є результатом вільного вибору. У деякому сенсі ми є своїми власними батьками, творячи себе такими, якими прагнемо бути. […] «Царство Боже всередині вас є» (Лк 17: 21). Очистивши серце… ми побачимо у нашій власній красі образ Божества. В тобі укладена здатність бачення Бога: Він створив тебе та вклав в твоє єство безмірну силу. Бог, творячи тебе, уклав в тобі образ Своєї повноти подібно до того, як на воску залишається відбиток печатки. Але гріхопадіння спотворило цей образ Бога в нас… Внутрішня людина, яку наш Учитель називає «серцем», коли звільниться від іржі, що приховує її красу, знову набуде первинний образ та з’явиться у своєму справжньому вигляді… Тоді людина, дивлячись на саму себе, побачить в собі Того, Кого шукає. І ось, радість переповнює чисте серце цієї людини: вона споглядає свою власну прозорість та відкриває в образі Оригінал. Коли ми дивимося на сонце, що відбивається у дзеркалі, то, навіть не зводячи погляду до неба, бачимо сонце в дзеркальному відображенні настільки ж чітко, як якщо б дивилися на сам сонячний диск. Ви не можете споглядати саму сутність світла. Але якщо знову здобути благодать укладеного в вас від початку образу, то в самих собі знайдете мету ваших бажань… Образ Божий засяє в нас у Христі Ісусі, Господі нашому, Йому ж слава на віки вічні.

 

Літургія Годин
(Молитва утрені середи III тижня Адвенту) 

Боже, вічна Величносте, за ангельським благовіщенням Пресвята Діва прийняла Твоє невимовне Слово і, вчинена оселею божественності , була наповнена світлом Святого Духа. Просимо Тебе: вчини, щоб ми за Її прикладом спромоглися смиренно слідувати за Твоєю волею. Через Господа на­шого Ісуса Христа, Сина Твого, котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Бог, на віки вічні. Амінь.

.

Євангеліє від Луки
(Лк 1: 26-38) 

Шостого ж місяця був посланий від Бога ангел Гавриїл у галилейське місто, яке називається Назарет, до Діви, зарученої з му­жем на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж Діви – Марія. Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах. Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, що б то значило це привітання. І сказав Їй ангел: не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус. Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престіл Давида, отця Його. І ца­рю­ва­тиме у домі Якова повік, і царству Його не бу­де кінця. Марія ж сказала ангелу: як же ста­неться це, коли Я мужа не знаю? Ангел сказав Їй у від­повідь: Дух Святий зійде на Тебе, і cила Всевишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим. Ось і Єлисавета, родичка Твоя, і вона зачала сина в старості своїй, і це вже шостий місяць їй, хоча називають її неплід­ною, бо не буває безсилим у Бога ніяке слово. Тоді Марія сказала: Я – раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм. І відійшов від Неї ангел.

break

Читання для щоденної практики медитації — архів текстів, які можуть використовувати як групи спільноти, що проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також із текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації та споглядального читання!

Підпишіться на розсилку щотижневих читаннь

Компіляція читаннь:  Альберт Захаров Obl OSB