о.Лоренс Фрімен OSB «Мова християнства» (відео)

Лекція 25 вересня 2014 р. (відео з українськими субтитрами)

Цього року (2014 р.) відбувся чудовий Семінар Джона Мейна у Чикаго — «Мусульмане та християне: слухачі Слова». Ведучим цього семінару був єзуїт з Джорджтаунського університету o. Даніель Медіган SJ. Він є відомим експертом з ісламу. Я запросив його до участі у семінарі, бо подумав, що сьогодні є дуже важливим нам, християнам, зрозуміти, у що насправді вірять мусульмане. Але ситуація склалась не зовсім так, я собі це уявляв. Отець Медіган не став розповідати, чим саме є іслам — він сказав, що всі ми можемо знайти цю інформацію в інтернеті. Натомість він говорив як мусульмани та християни разом вслуховуються у Слово Боже. Або, можна сказати, як пробують на смак Слово Боже.

Під час лекції він задав дуже цікаве питання. Я думаю, що знайти відповідь на це питання — це один з найкращих способів зрозуміти, чим є християнська медитація як шлях мудрості. Ця питання була таким — яка священна мова ісламу? Відповідь на це питання — арабська. Уявимо дітей, які десь в Африці вивчають Коран арабською мовою, хоча вони і не знають цієї мови як такої. Вони вивчають Коран арабською на пам’ять, тому що це мова, на якій Бог говорив з пророком Мухаммедом. Як на рахунок юдаїзму? Яка сакральна мова євреїв? Іврит. Це є дуже свята мова — Бог говорив з Мойсеєм на цій мові. Якою є священна індуїстська мова? Санскрит. Дуже давня мова, з якої походять майже всі наші мови.

А якою є священна мова християнства? Арамейська? Скільки слів ви знаєте арамейською? Так, все вірно — одне слово. Це ваша молитовна формула, ваша мантра. Ісус говорив арамейською, але ми не знайомі із точним записом Його слів арамейською. Тільки декілька фраз арамейською у Новому Заповіті збереглися. Тож арамейська мова фактично не є для нас священною мовою. Які ще є варианти? Грецька мова, койне. Наскільки добре ви знаєте цю мову? Новий Завіт був написаний грецькою мовою, це правда. Але грецька не є для нас священною мовою.

Що таке мова? Мова — це засіб спілкування, передання якогось послання. Бог говорив арабською мовою в ісламі, в книзі Корану. Він дав Старий Завіт на івриті. Він дав Упанішади та Веди на санскриті. Але на якій мові Бог передав нам християнську віру? На латині? На цій мові говорили римляни, які розп’яли Ісуса. Пізніше латинська мова стала мовою Церкви. Латинська мова, безумовно, є мовою релігії, але вона не є святою мовою у тому сенсі, якого ми зараз шукаємо.

Які ще варианти? «Смерть та воскресіння». Ми вже ближче до відповіді. «Святий Дух. Мова Святого Духа». «Любов». «Сам Христос». О! Ще ближче! «Тиша, безмовність». Це трохи абстрактно. «Любов, Дух, смерть і воскресіння…» «Інкарнація, воплочення Божого Слова».

Ага! Воплочення! Що означає Воплочення? Спробуйте використовувати прості, двослогові слова. «Втілення». Гаразд, а яке ще може бути просте слово? «Людяність». «Тіло?» Точно! Як на рахунок плоті? Як на рахунок того, що святою мовою християнства є людська плоть?

Цією мовою є Ісус. Ісус — Слово, що стало Тілом. Ми віримо, що людина Ісус є Словом Божим. Він є Божим посланням, Божим самооб’явленням. Досконалий переклад на людську мову. Це є людська плоть! Ісус перед Воскресінням пройшов усі звичайні етапи розвитку людського тіла — від ембріону до смерті. Його тіло мало все, з чим ми зараз боремося: різні природні позиви, спокуси, уподобання… Все те, що робить людину людиною.

Гості Семінару Джона Мейна у цьому році поїхали додому разом із цим образом. Цей простий погляд запам’ятався їм більше ніж що-небудь ще. Це було нове розуміння власної релігійної традиції, своєї віри.

Медитація — це втілений спосіб молитви. Медитація — це не те, що ви думаєте. Йдеться про те, ким ви є: тілом, духом і душею у даний момент, якими ми є саме зараз. Якщо мовою християнства є тіло, що воно нам несе, про що розповідає? Подібно до Корану, що розмовляє з людиною арабською, та Старий Заповіт розмовляє на івриті? Що несе це Тіло світові? Можливо, розповідає про нашу присутність? «Наша діяльність». Це все правда, це все — цікаві теологічні концепції. Можемо довго обговорити їх, але повернемося до основ. «Енергія, тиша…»

Хто приніс тіло Христа у світ? Звичайно… Марія, Його мати. Це правильна відповідь, чи не так? Мова не про Новий Заповіт — йдеться про особу, про людину. І саме тому Новий Заповіт так сильно акцентує увагу на цьому аспекті. Також, мова в першу чергу не тількі про саму Марію. Підкреслюється те, що відбувається в цьому акті Божого самовираження в людському стані, в людському тілі, в людині. Це є основоположним для нас у розумінні чим є християнська медитація для нас. Це переживання смаку досвіду мудрості. Йдеться про те, щоб стати тілом Божої Мудрості, дозволити їй бути повністю живою у кожному аспекті нашої людяності. Дійсно у кожному аспекті людяності. Св. Іриней у II столітті казав: «Слава Божа — це людина, що є живою у всій повноті». Слава Божа — жива людина. Людина в повній мірі свого потенціалу розвитку. Далі Іриней додає: «життя людини — це споглядання Божого обличчя».

Ще можна сказати, що ми прославляємо Бога через наше людське зростання та розвиток. З нашого першого дня, до останнього. І цей процес людського розвитку, який є прославленням Бога, також є спогляданням Божого обличчя. Це означає, що ми споглядаємо Бога все більш і більш ясно разом із нашим зростанням. На якомусь етапі нашого життя нам стає зрозуміло, що око, яким ми бачимо Бога — це око нашого серця. Діти знають це, не знаючи про своє знання. І саме тому вони медитують так гарно та просто. Навчаючи дітей медитувати та маючи певну кількість терпіння ви можете побачити, що вони дуже люблять медитацію. Діти — природжені споглядачі. Всі ми знаємо, якими мудрими можуть бути діти. Вони навіть не усвідомлюють, наскільки розумні речі іноді кажуть. Це не просто розумні речі, вони також сповнені правди. Ще вони задають дивні питання. Це тому, що вони мають контакт з досвідом мудрості. Але вони поки є лише дітьми. В них ще має відбутися багато змін, перш ніж можна буде сказати, що вони живуть повноцінним життям. Ось чому ми повинні їх оберігати.

Чи підтримуємо ми розвиток цього потенціалу споглядання, цей стан – «бути як діти?» На протязі життя ми відходимо від того бачення на рівні досвіду, створюючи все більше концепцій, ідей та теорій. Ми називаємо це освітою. Ідеї, ідеї та ще раз ідеї… На цьому шляху ми повністю знехтуємо мудрістю, тому що ми затоплені інформацією. І це відбувається у нашій культурі. Ми втрачаємо нашу природну здатність споглядати і стаємо повністю розбиті, фрагментовані та розсіяні. З самого початку історії ми, люди Заходу, є найбільш розсіяною культурою. Коли ми читаємо про життя єгипетських матерів та отців пустельників 4-го століття, які власне навчили нас медитувати, ми дізнаємося, що розсіяність — це найбільша проблема, з якою вони стикаються. Такий самий досвід маємо і усі ми. Але, ми маємо набагато більше проблем із розсіяністю, ніж стародавні пустельникі. В міру нашого людського розвитку ми виходимо за межі життя на рівні ідей, відновлюючи цю здатність бачити, переживати досвід істини. Це дозволяє нам бачити істину оком серця. Ось що каже святий Августин: «єдиною метою цього життя є відновлення здоров’я ока серця, яким можемо споглядати Бога». І коли ми зрозуміємо цей фундаментальний принцип, який пояснює чим є молитва, одразу побачимо, як все навколо нас набуде сенсу. Тоді почнемо читати Євангеліє, у будь-якому перекладі, новими очима. Ми отримаємо нову здатність смакувати мудрість, що таємничо передається нам через євангельські історії та слова Ісуса. Іншими словами, в нас відновиться здатність сприймати духовне знання. Втрата цього духовного знання в кінцевому підсумку призведе нас до самознищення. Це духовне знання — це любов. Бо Любов — це єдиний істинний вираз Мудрості, яку ми відкриваємо у нашому серці. Це підтверджують слова святого Павла: «Любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам» (Рим 5:5).

У цій здібності, що постійно розширюється — здібності до споглядання та смакування Істини — все починається з нас самих. Від нашого тілесного, духовного та інтелектуального контакту зі світом. І тому плоди та користь медитації дають себе відчувати на кожному рівні нашої людяності. Ми починаємо входити в цю велику таємницю, яку ми називаємо нашим життям. Погляньте на його красу, навіть у своїх втратах, трагедіях. Вони не затінюють любов до Бога. Його ніжність є відкритою, її можна завжди побачити, через досвід цілого нашого життя.

break

Untitled-1

Переклад: Альберт Захаров Obl OSB