о. Раньєро Хоффман OSB Cam «Адвент: літургія та життя»

Адвентова гомілія екс-пріора монастиря «Нью-Камальдолі»

articles_newcamaldoli_1bСпоглядальний вимір людської особистості, пробуджуючися та являючи нові перспективи розвитку, народжує в глибинах свідомості найгостріше усвідомлення Божої присутності в усьому творінні та в людському серці. Це розуміння, ця споглядальна інтуїція, містять в собі знання про те, що Бог є нескінченно більшим, ніж що-небудь, що здатне вміститися у людському розумі та досвіді.

Таким чином, віддатися тому, «що є більшим за нас», віддатися «таємничій» реальності та особистості Бога, означає прийняти запрошення та вступити на шлях, який веде до споглядальної перспективи. На цьому шляху світло Боже обертається на темряву, і ця Його темрява знов обертається на світло. Подібне усвідомлення, або пробудження до спільної з Богом єдності дозволяє затвердитися у Бозі та зосередитися на Ньому, навіть тоді, коли ми, як здається, повністю вичерпані тиском та тривогами, що походять із нашого суспільства, культури, оточуючих обставин.

Суспільні кризи, що торкаються сьогодні кожного з нас, позбавляють нас самоконтролю. Ми задаємося питаннями: «Що станеться в найближчому майбутньому? Як довго це триватиме? Чи вистачить у мене сил зустріти завтрашній день?» У суцільній темряві повсякденних ситуацій наш внутрішній споглядальний вимір закликає нас до спокою, довіри, очікування та до перебування у інший, всеосяжній та тонкій темряві: темряві невідомого, темряві Бога, який тримає все під контролем і підтримує нас.

Це зовсім непросто — перебувати в подібному стані, і далеко не завжди ми здатні зберігати його. Але важливо те, що це і є щось справжнє, реальне, це і є благодать. Перебувати в очікуванні, у подібному благодатному заземленні та зосередженості, до яких нам дозволяє доторкнутися споглядальна свідомість — це і є очікування Адвенту, свідоцтво Адвенту, життя у надії Адвенту.

Чимось подібним був досвід наших іудейських предків: вони, покоління за поколінням чекали на обіцяного Богом Месію. Адвент настав, ми знову зустрічаємося із притаманними цьому часу прекрасними піснеспівами, молитвами та фрагментами з Писання. Ймовірно, нам варто попросити у Бога благословення на те, щоб ми знайшли час для тиші та безмовності, для споглядальної молитви. У спогляданні ми відкриваємо наше серце до присутності Бога, і це є дійсним навіть тоді, коли ми цієї присутності взагалі не відчуваємо. Божа присутність всередині нас може бути прихованою невідомістю та мороком, і тим не менш вона залишається абсолютно реальною. Ми просто віримо в істинність Його присутності в нас, покладаємося на Нього. І знаходимо в ньому спокій. Життя і зростання в очікуванні Адвенту — таким є шлях споглядальної молитви. Саме цього шукає весь світ у своїй невизначеності, у своїй жадобі мети та сенсу. Споглядальна свідомість, споглядальна молитва, споглядальне життя та споглядальне очікування: таким є Адвент для сьогодення та для майбутнього.

break

Підпишіться на розсилку оновленнь нашого сайту

Ілюстрація: J Kirk Richards 

Переклад:  Альберт Захаров Obl OSB