04.09.2017

(о.Лоренс Фрімен OSB | Вільям Лоу | Літургія Годин | Евангеліє від Матвія)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB.

10463935_271652396341090_4675046460109062045_n

о.Джон Мейн OSB «Жага глибини і сенсу» 

Кожному з нас знайоме поняття «егоїзм». Слово «его» сьогодні часто вживається як у повсякденній мові, так і у мові професійній. Медитуючи, ми зміщуємо своє его на задній план. […] Ми, християни, знаємо, що Бог послав нам Свого Духа, і Дух Божий тепер мешкає в наших серцях. Інакше кажучи, Він в нас, і медитація — це наша відкритість до Його присутності в нас. Звернемося до слів апостола Павла: «Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій» (2 Кор 4: 6). Світло це і цю славу ми знайдемо в своїх серцях, варто тільки навчитися перебувати у спокої, тиші і смиренні. В цьому і полягає мета нашої мантри, нашої молитовної формули — вести нас до цієї тиші, до спокою, до смирення.

Медитація є такою важливою, тому що вона означає абсолютне занурення в цю відкритість до присутності Христа. Ми осягаємо це, відволікаючи увагу від себе самих і зосереджуючись на Ньому. Ми реалізуємо це вкрай простим шляхом — через повторення нашої молитовної формули, нашої мантри. Наша залученість тут абсолютна, адже ти або повторюєш своє слово, або робиш щось інше. Ти можеш слідувати за своїми думками, планувати, аналізувати. Якщо будеш так робити, то дуже скоро виявиш, що залишаєшся в замкнутій системі свідомості власного «я». Безперервне повторення молитовної формули віддаляє наші думки, страхи, печаль, обдумування своїх справ — і таким чином ми знаходимо доступ до свободи і нескінченності Бога. Ісус закликає нас до того, щоб ми довірилися Йому, щоб ми слідували за Ним, але не частково, а повною мірою. Він делікатно і поступово вказує нам шлях переходу від нашого «я» до нескінченної таємниці. Такий шлях — це шлях молитви, шлях медитації.

.

Вільям Лоу «Християнське духовне відродження»  

Лише то є Царство Боже, що відкривається в душі людини, коли вона забуває турботу про себе і керується лише любов’ю і волею, коли у неї не залишається ніяких прагнень і бажань, крім тих, що походять з Любові Божої і повністю підпорядковані Божій Волі […] Все це можна виразити так: ніщо не відокремлює нас від Бога, крім нашої власної волі, або, ще краще: наша воля і є міра нашої віддаленості від Бога. Безладність, розбещеність і мінливість нашої природи кореняться в невідчутній, але безсумнівній обмеженості нашої волі, уяви і бажань, що впливають на наше життя. Ми живемо для самих себе, уявляючи себе своїм власним центром і власною окружністю, та діємо, підкоряючись своїй волі, уяві і бажанням. Єдине зло в нас — те, яке виникає зі сліпої турботи про себе і самолюбства, коли для себе ми «все у всьому».

Бути просто смиренним, лагідним, набожним і довготерпеливим, гнаним за свої чесноти — також ще не означає перемогти себе. Навпаки, всім цим харчується наше сліпе духовне я, все життя якого полягає в набутті цих якостей, що складають, по їх набутті, їжу самовдоволення. Бо під цими показними чеснотами — темна основа, на якій вони спочивають. У них присутня наша турбота про себе, яка в тій же мірі не дає нам наблизитися до Царства Небесного, що і грубість тілесної плоті. Через що нам треба буде пройти і що повинно пережити при останньому очищенні, яким підсікається і витягується з нас найглибший корінь власної засліпленості, що діє в нас навіть у духовному світі, а також яким чином ми зможемо витримати усі ці випробування — і те, й інше не можна знати заздалегідь.

.

Літургія Годин
(Прохання утрені XXII рядової неділі)

Христе, Цар слави, будь нам світлом і радістю. Яви нам свою благість, що діє в усякому створенні, щоб ми всі змогли споглядати Твою славу.

.

Євангелія від Матвія
(Мф 16:21-27)

Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскреснути третього дня. І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде! А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське! Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її. Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою? Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його.

break

.

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!

Підпишіться на розсилку щотижневих читаннь

Компіляція читаннь:  Альберт Захаров Obl OSB

.