21.08.2017

(о.Джеррі Пірс CssR | Томас Мертон OCSO | Жан П’єр де Коссад SJ | Євангеліє від Матвія)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB.

groups_readings_19082014s

о.Джеррі Пірс CssR «Недільна тиша» 
(«Жінка, що навернула Ісуса», Мф 15: 21-28)

Вся суть однієї з основних концепцій II Ватиканського собору, що оживає в сучасній церкві, є такою — місія існує не тільки для євангелізації бідних та вбогих, але і для того, щоб нам самим пережити Євангеліє, перебуваючи разом з тими бідними. Я міг би привести величезну кількість прикладів того, як звичайні люди, своїми словами, справами, роздумами про слово Боже в ситуаціях стресу, кидають виклик нашій самовпевненості, нашій праведності і нашим інститутам, нашим припущенням про те, що тільки ми є каналом Божої присутності. Роль вбогих в тому, щоб навертати своєю проповіддю тих, хто вірить, що володіє «чимось більшим».

В Євангелії ми зустрічаємо яскравий приклад того, як сам Христос був зворушений цією вбогістю бідних. В 15 розділі Євангелія від Матвія Ісус зустрічається з хананеянкою, яка просить про милість, про зцілення своєї охопленої демоном дочки. Ця жінка є вбогою відразу в багатьох сенсах. В ті часи вже сам факт того, що ви — жінка, означав чималу вбогість. А вона була ще й чужинкою, іноземкою! Також її вбогість погіршувалася і тяжким становищем дочки. Жінка наближається до Ісуса і ставить Його у достатньо делікатне становище. Співчуття є інстинктом Ісуса, але крім цього час, в якому розгортаються події, диктує особливе саморозуміння Його місії — у цьому сенсі Він «посланий тільки до загиблих овець дому Ізраїля». Ісус відповідає спершу не словом, Він просто робить тиху паузу в присутності цієї дилеми. Апостоли підштовхують Його позбутися від жінки, і Він спочатку дуже побіжно говорить їй, що вона не входить в Його місію. Вона знову звертається до Ісуса, і отримує наполегливу, але вже менш впевнену відповідь: «Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам». На що вона відповідає: «Так, Господи! але і пси їдять крихти, які падають зі столу господарів їхніх». Ця відповідь стала останньою краплею. Напевно, в цю мить Ісус почув у свому серці: «Боже мій! Ця жінка має віру! У цих людей може бути віра. До мене волає вона і весь її рід». Ісусове саморозуміння було розширене зустріччю з цієї бідної жінкою, Він був зворушений цією зустріччю і сам побачив в ній своє Євангеліє.

Що допомогло Ісусові зробити паузу, зупинитися? Що дало Йому здатність відгукнутися на все, сказане зустрінутою жінкою, відчути саму суть того, що відбувається? Я думаю, що це була постійна тема Його життя, фонова музика, що звучала протягом усього Його життєвого шляху. «Зійшов Він на гору помолитися». Зі своєї присутності в Присутності Отця Ісус черпав тишу, врівноваженість і уважність, за допомогою яких Він міг чути голос Отця в голосах вбогих. Також і всім нам необхідно зберігати відкритість, що дозволяє розчути голос Господа, який звертається до нас з усіх рівнів убогості в нас і навколо нас. І ця відкритість приходить разом з нашою внутрішньою тишею, яку ми розвиваємо, щодня повторюючи у медитації нашу молитовну формулу, нашу мантру, протягом півгодини, вранці і ввечері.

.

Томас Мертон OCSO «Зерна контемпляції» 

Поки є наше «я», цей носій досвіду, що усвідомлює сам себе, своє споглядання і «міру своєї духовності», ми не вийдемо з Єгипту, не перетнемо Червоне море і залишимося у множинності, у зацикленій діяльності, неповноті, боротьбі, у нескінченному потоці бажаннь. Істинне внутрішнє «Я», нетлінна і безсмертна особистість, яка відгукується на нове і приховане від світу, відоме лише їй самій і Богу, не «має нічого свого», навіть «свого споглядання».

.

Жан П’єр де Коссад SJ «Таїнство миті» 

Вірна душа приймає волю Бога просто. Вона досягає досконалості, навіть не прагнучи до цього. Те що Бог пропонує нам в кожен окремий момент є найкраще і найсвятіше з того, що може трапитися з нами. Ми повинні зупинити уяву майбутнього, не турбуватися про те, що може трапитися, але смиренно прислуховуватися до миті реальності.

.

Євангелія від Матвія
(Мф 15:21-28)

І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські. І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить! А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами! А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого… А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені! А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам… Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів. Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

break

 Фото:  Статуя Ісуса, пляж Керали, Південна Індія

.

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!

Підпишіться на розсилку щотижневих читаннь

Компіляція читаннь:  Альберт Захаров Obl OSB

.