25.07.2017

(о. Лоренс Фрімен OSB | Мастер Екхарт | Св. Ісаак Сирин | Евангеліє від Матвія)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB.

DSC01281

о.Лоренс Фрімен OSB «Внутрішнє світло»
(фрагмент з р. «Вибираючи життя»)

У синоптичних Євангеліях ключовим словом є «Царство», а в Євангелії від Йоана – «Життя». Царство й Життя взаємопов’язані, бо Царство Боже є повнотою того, що ми можемо вважати Життям. Медитація, пробуджуючи нас до життя, стає шляхом до Царства. Джон Мейн часто говорив про важливість того, щоб прийняти наше буття як дар. Залишаючись наполегливими у своєму пізнанні, ми повинні зрозуміти, що наше існування стане в повному розумінні слова життям лише тоді, коли ми почнемо приймати його в усій повноті.

сум’яття, зроджене нашою обмеженістю й заплутаністю, властивою для гріха, може приховати від нас правду. Ми повинні мати сміливість довіритися світлу і йти за ним, навіть якщо нас зусібіч оточує непроглядна пітьма. Саме цього нас вчить медитація. […] Ми перебуваємо в стані первісної гордині, первородного гріха. Але якщо ми й справді хочемо стати християнами, то необхідно засвоїти і прийняти за факт наші суб’єктивні рамки і несамодостатність. Смирення допомагає відчути вдячність за кожну хвилину життя, за сам дар існування. Нам дано відповісти на ці дари. Незалежно від того, буде наше життя довгим або коротким, – воно все є часом, відведеним нам для відповіді, і, отже, ця відповідь – справа, що не терпить зволікання.

Якщо існує слово, здатне лаконічно описати все Євангеліє загалом, то це – невідкладність; у нас немає часу, який можна було би втрачати. Євангеліє проголошує, що якщо ми в цю мить не відповімо на покликання повноти життя, то негайно ж потрапимо в полон обмеженості. Якщо ж відповімо, то відкриємо нескінченні й безмежні можливості. Питання просто в тому, віримо ми чи ні. Можливо, найгірший стан, у якому тільки можна перебувати, це віра наполовину. Це подібне до відмінності між життям, прожитим у глибокому розчаруванні, і життям, що його святий Йоан називає «життям вічним». Говорячи про нього, він не вказує на життя по смерті. Швидше йдеться про життя без меж – у пізнанні Ісуса Христа і Того, хто Його послав1. Пізнати цю Особистість — ось мета нашої медитації. Медитація як шлях до повноцінного життя приводить до вбогості духу, де ми знаходимо Ісуса, виконуючи Його заповіді. Ми пізнаємо Його так само, як знайомимося з будь-ким іншим, зміщуючи фокус уваги з себе і звертаючись до Нього, поступаючись Його реальності.

.

Мастер Екхарт « Про людину високого роду»

В нас є людина зовнішня та інша, внутрішня людина. До зовнішньої людини відноситься все, що притаманне душі, що є пов’язаним та змішаним із плоттю. […] Інша людина, яка існує в нас, це внутрішня людина. Її Святе Письмо називає людиною новою, людиною небесною, людиною юною, людиною іншою або людиною високого роду. […] Внутрішня людина — … це поле; на ньому Бог посіяв образ і подобу Себе Самого і сіє добре насіння, корінь всякої мудрости, всяких мистецтв, всіх чеснот і всіляких благ — насіння Божого єства. Насіння Божого єства є Божий Син, Боже Слово.

Зерно Боже спочиває в нас. Якщо знайде воно доброго, мудрого і працьовитого орача, то краще зійде і потягнеться до Бога, Чиїм воно є насінням, і плід уподібниться до Божої природи. Насіння груші виростає в грушеве дерево, насіння горіха — у горіх, насіння Бога — в Бога. Але якщо трапиться, що добре насіння отримає землепашця злого і дурного, то виросте кукіль і покриє та задавить добре насіння, так що воно не освітиться і не зможе зійти. […] Образ Бога, Син Божий –  в основі душі, як життєдайне джерело. Якщо хтось кине на нього землю, тобто земні бажання, то це закриє і засипле його, так що про нього не знатимуть. І все ж він залишиться живим сам в собі, і коли землю, яку на нього зверху ззовні навалили, піднімуть, він з’явиться знову і його виявлять. […] Святий Августин каже: коли душа людини вся спрямовується у вічність, до одного тільки Бога, образ Божий горить і сяє; коли ж душа прагне до звонішнього, нехай навіть до зовнішнього творіння чесноти, образ цей абсолютно ховається.

.

Св. Ісаак Сирин «Настанови»

Увійди у внутрішню кліть твою і побачиш кліть небесну. І перша і друга — одне: одним входом входиш в обидві. Лествиця в Небесне Царство знаходиться всередині тебе: вона існує таємничо в душі твоїй. Занур сам себе у себе від гріха і знайдеш у собі сходи, якими зможеш піднятися.

.

Євангелія від Матвія
(Мф 13:24-30)

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм. А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов. А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль. І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль? А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали? Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю. Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов’яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

break

.

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!

Підпишіться на розсилку щотижневих читаннь

Компіляція читаннь:  Альберт Захаров Obl OSB

.