30.05.2017

(о.Джон Мейн OSB | о. Тейяр де Шарден SJ | Літургія Годин | Євангеліє від Іоанна)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB.

groups_readings_30052017s

о. Джон Мейн OSB «Серце творіння»
(«Школа Медитації», Курс 1, лист 33: «Медитація — інший шлях навчання»)

Наша доля і наше покликання — прийти до повноти буття, яка є повнотою самого Бога. Іншими словами, кожен з нас покликаний до необмеженого і нескінченного розвитку на шляху віри і любові, де ми залишаємо вузькість нашого его позаду і вступаємо в таємницю Божого Я — у таємницю, що постійно розширюється.

Починаючи медитувати в перший раз, ми можемо розраховувати на те, що станеться щось незвичне і ми можливо побачимо щось неймовірне або прийдемо до більш глибокого знання. Але ось — в нашій медитації нічого не відбувається. Стійко продовжуючи медитувати, ми подолаємо цей період, і перешкоди, з якими зустрінеться наша віра, допоможуть нам побачити любов, що діє у самому серці нашої віри. Саме в цей момент і можна буде сказати, що ми дійсно почали наш шлях — у вірі і любові. У цій вірі Христос перебуває всередині нас в любові. Його присутність в нас — це невпинна і вірна дружня присутність Учителя. Наша ініціативна сміливість привела нас до зустрічі з Учителем. Насправді саме тому, що у вашій медитації «нічого не відбувається» ви можете бути впевнені, що перебуваєте на вірному шляху — на шляху до простоти, до вбогості духу, до самовідданості, що розширює вас. Ісус вчить, що його Дух має бути знайдений в наших серцях. Медитація розкриває цю істину у повсякденній реальності, глибоко всередині нас, в самому центрі нашого життя.

.

о. Тейяр де Шарден SJ «Вселенська літургія»

У нас живе глибока помилка, що Полум’я, основа всього існуючого, виходить з глибин Землі, і промені його сяють уздовж блискучого сліду за кормою корабля Буття. Але, Господи, Ти дозволив мені усвідомити, що такий погляд не відповідає істині і, щоб побачити Тебе, я повинен змінити його. На початку була сила, що володіє розумом, любов’ю і творчістю. На початку було Слово, здатне безроздільно підкорювати собі і місити, подібно тесту, матерію. На початку не було темряви й холоду, але було Полум’я. Ось істина. Світло не зароджується поступово з темряви світу нашого, а, навпаки, існує спочатку і висвітлює нашу ніч. Ми, створені істоти, за своєю сутністю є темрява і порожнеча. Ти, Боже, — основа і постійність непорушного Середовища.

Ти — світлоносне Слово, Ти — вогняна Сила, Ти ліпиш, як глину, множинність, щоб вдихнути в неї дух Життя Свого; я молю Тебе, торкнися нас Своїми руками, Своїми виховуючими, всюдисущими руками. […] Цими руками, яких не спинити, підготуй і сформуй для виконання Свого великого задуму зосереджене в душі моїй прагнення Землі до Духа. Нехай воно буде переісточене та перемінене від самого його початку. […] У вихорі основ, що перебувають у передвічній боротьбі, я рухаюсь, Господи, до Слова Твого, в якому примножиться мій дар прозрівати Твоє Присутність у всякій тварі. Той, хто істинно полюбить Христа, що таємничо присутній в силах, спонукаючих Землю розвиватися, того Земля візьме на свої велетенські руки і вознесе його до зримому лику Божого.

.

Литургія Годин 
(Прохання утрені VII Великодньої неділі)

Нехай допоможе нам Дух Твій, Господи! Господи Ісусе, даруй нам нині йти за Духом Божим, і завжди чинити, як діти Божі. Через Духа Твого молі про нас Отця, та удостоїмося ми сповнення Твоїх обіцянок. Даруй нам великодушність, щоб ми не шукали тільки свого, але більш дбали про благо інших людей. Даруй нам пізнання Боже, щоб через Духа Святого ми все більш зростали в осягненні Тебе і Отця.

.

Євангелія від Івана 
(Ів 17:1-11)

По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе, бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати. І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав. Я Ім’я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить, бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене. Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони! Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них. І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім’я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!

 

break

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!

Підпишіться на розсилку щотижневих читаннь

Компіляція читаннь:  Альберт Захаров Obl OSB