26.05.2017

(о.Джон Мейн OSB | о. Беда Гриффітс OSB Cam | бл. Іоанн Рюйсбрук | Євангеліє від Матвія)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB.

groups_readings_26052017s

о. Джон Мейн OSB «Монастир без стін: духовні листи»
(Лист 12 «Покликані до святості», лист 13 «Тиша істинного знання»)

Абсолютна простота заклику Ісуса унікальним чином є зверненою до кожного з нас — це заклик залишити усе речі, залишити самих себе і слідувати за Ним в безмежну свободу Його єдності з Отцем. Якщо цей поклик стане центром нашого бачення життя, всі інші складові нашого життя перетворяться на пазли, що разом почнуть утворювати все більш і більш резонуючу гармонію. Ця гармонія може бути відкритою нами самими у різні способи. І будь-який момент цих відкриттів буде вічною миттю, в якій наші очі відкриваються до обожнюючого світла Христа. Все наше духовне життя — це зростання в простоті, бо у ньому усі речі омиваються світлом та об’єднуються в новому творінні Воскресіння. Побачити цю єдність означає побачити самих себе невід’ємною частиною вселенської гармонії Христа. Але для цього нам слід скерувати наш погляд за межу самих себе.

Всі вчителі християнської мудрості вчать, що шляхом до таємниці життя є любов, і любов веде до утвердження в Бозі. Цей шлях — це шлях «чистої молитви». Св. Іоанн Касіян, що жив у IV ст., розумів цей шлях до простоти, як шлях вбогості духа у молитві. Вступаючи в величну вбогість в повній простоті молитовної формули, мантри, ми знаходимо внутрішню та зовнішню гармонію. Також і автор «Хмари Невідання» говорить про молитву, як про шлях зростаючої простоти, справжнього смирення самопізнання, що веде за межу слів і думок в благості «одного малого слова». Для мене це все в більшій мірі означає, що розмова про молитву поза контекстом цього безмовного, споглядального, внутрішнього виміру не веде нас до глибин досвіду переживання духовних таємниць. Наша повсякденна вірність медитативній практиці та повторенню молитовної формули свідчить про те, що радикальне покликання Слова було нами почуте. Кожен день, що є затвердженим на двох стовпах ранкової та вечірньої медитації, стає ще одним кроком в паломництві, що веде нас від теорії до реальності, від ідеї до досвіду. Тиша медитації вивільняє в наших серцях силу слави Божої. Тиша — це сила, що є прихованою в глибинах кожного з нас, це саме життя нашої свідомості, це сила Духа, що у тиші дарує любов усім.

 

о. Беда Гриффітс OSB Cam
«Нове бачення реальності», «Брак сходу і заходу»

У Вознесінні Ісуса […] матерія та душа возз’єднуються, стаючи Одним, єдиним Словом, граничною Реальністю. Преображення Тіла Христа торкнулося всього всесвіту, направивши його в бік духовної еволюції. У події Воскресіння Христового Дух повсюдно наповнив собою матерію, і вся вона виявилася охопленою свідомістю. У той час, як у всьому всесвіті, на кожному з його рівнів, виявляються конфлікти, і тіло з душею також перебувають в постійному конфлікті, в Ісусі ця конфліктність була подолана — тіло і душа були відновлені до єдності з Духом, і міць цього об’єднання була вивільнена в масштабах усього світу. Так, ми можемо сказати, що смерть Ісуса, Його добровільне віддання свого життя на Хресті Отцю — подія, що охоплює увесь космос.

Смерть Ісуса стала миттю, в якій людська свідомість вийшла за грань себе — до свідомості божественної. У цій точці людське буття, як тіло і душа, було тотально віддане буттю Божому. Воскресіння, в якому Ісус підніс до неба смертність тіла й душі — не що інше, як видима частина історії, в якій відбувається вселенське відкуплення. Тут не тільки душа і психічне буття, але і тіло, і вся фізична сторона Творіння звільняються з рабства, стаючи «новим творінням». 

(цит. по виданню: бр. Уейн Тісдейл OSB Cam «Введення у міжрелігійну думку Беди Гриффітса»)

 

св. Йоган Рюйсбрук «Сяяче каміння»

Коли любов підносить нас вище і далі всіх речей, то це є вознесіння навіть вище світла — в Божу Темряву: в неї ми занурюємося і в ній перетворюємося Вічним Словом, Яке є образ Отця. Подібно до того як сонячне світло пронизує повітря, в недіянні ми осягаємо дух Незбагненного Світу, який оточує і пронизує нас. І Світло цей є не що інше, як нескінченне споглядання і бачення. Ми споглядаємо те, що бачимо, і бачимо те, що споглядаємо, бо наші думки, життя і єство підносяться в простоті до єднання з Істиною, яка є Бог.

.

Євангеліє від Матвія
(Мт 28:16-20)

А одинадцять учеників пішли в Галилею, на гору, куди звелів їм Ісус. І, побачивши Його, поклонилися Йому, а деякі засумнівались. І, наблизившись, Ісус сказав їм: дана Мені всяка вла­да на небі і на землі. Отже, йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам; і ось Я з вами по всі дні, до кінця віку. Амінь.

 

break

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!

Підпишіться на розсилку щотижневих читаннь

Компіляція читаннь:  Альберт Захаров Obl OSB