Пасха 2019

Вітання від редакції

articles_easter2015_1b

Дорогі друзі, сердечно вітаємо із Христовим Воскресінням!

«Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, Життя дарував!»
(тропар Великодня)

… І тепер Його життя — в кожному доброму серці. Він втілився, страждав, помер, воскрес, і тепер живе вічним життям за межою життя та смерті, початку та кінця, зримого та незримого. Це вічне життя є відкритим вже тут та зараз, як непримітне Царство, що охоплює простір і час все більше і більше. Це таємниця, яка не може бути розгаданою у темряві зовнішнього світу, але вона може стати домом та місцем зустрічі для всіх нас один з одним та зі Світлом Істини, що приховане у серці кожного. Для цього досить вже сьогодні почати жити із самої глибини, із того місця в нас, в яке можна увійти тільки расп’явши все «своє», і залишивши себе на цьому шляху відновлюючої сили любові та свободи, сили присутності Воскреслого Христа, який кличе — «прокинься, сплячий», «поглянь на Моє обличчя», «встань, підемо звідси».

Христос Воскрес! Алілуя!

Редакція www.christian-meditation.com.ua

* Ікона Воскреслого Христа, © Mary Saywood (абатство Turvey, UK)

break

.

о. Джон Мейн OSB «Монастир без стін: духовні листи»
(лист 9 «Авторитетність досвіду», 1979 р .; лист 12 «Покликані до святості» 1980 р.)

Таємниця Бога відкрилася людству в таємниці особистості Ісуса. Це жива таємниця, що виливається за межу усіх природних кордонів мислення та почуттів і долає кордони будь-яких людських організацій, що прагнуть її у себе включити або керувати нею. Ця таємниця перевершує кожного з нас, вона є більш великою, ніж ми усі, разом узяті. Однак, вона ближче до нас, ніж ми самі до себе, тому що включає нас у себе. Іманентність і трансцендентність таємниці, подібно до реальності традиції та досвіду — це одне ціле, якщо ми перебуваємо в миті споглядального бачення. Перевершуючи самих себе у щедрості любові, ми бачимо все навколо вже не на власні очі, але очима Бога і розумом Христа.

Пасхальна містерія виповнилася, і ми входимо в неї через присутність Духа Святого, в спокої і безмовності нашої медитації. Абсолютна простота заклику Ісуса унікальним чином є зверненою до кожного з нас — це заклик залишити усе речі, залишити самих себе і слідувати за Ним в безмежну свободу Його єдності з Отцем. Якщо цей поклик стане центром нашого бачення життя, всі інші складові нашого життя перетворяться на пазли, що разом почнуть утворювати все більш і більш резонуючу гармонію. Ця гармонія може бути відкритою нами самими у різні способи. І будь-який момент цих відкриттів буде вічною миттю, в якій наші очі відкриваються до обожнюючого світла Христа. Все наше духовне життя — це зростання в простоті, бо у ньому усі речі омиваються світлом та об’єднуються в новому творінні Воскресіння. Побачити цю єдність означає побачити самих себе невід’ємною частиною вселенської гармонії Христа. Але для цього нам слід скерувати наш погляд за межу самих себе. Здійснити цю подорож до істинної реальності ми можемо ставши тими, хто слідує за Христом шляхом воскресіння і осяяння — до великого пробудження до реальності Його Отця, виконуючи наше покликання до святості. Самим нам цей шлях пройти не під силу. Але ми не є одні — ми «в Дусі». Цей досвід не може бути осягнутий як «наш досвід». Наше бачення на цьому шляху — це бачення Ісуса, і наше пізнання Бога — це єдність з Його знанням.

Отець вічно промовляє своє Слово. Наше буття походить з цієї Божої мови. Вслухаючись в Слово Боже і прокидаючись до повноти Божої свідомості, прокидаючись до джерела нашого творіння, ми виконуємо завдання і пізнаємо глибинне значення власних життів. Головний виклик і глибока відповідальність Церкви, як спільноти вірних, що слідують шляхом паломництва життя, полягають у тому, щоб показати, наскільки цей шлях відкритий для усіх людей.

Св. Григорій Богослов Назіанзин «Слово На Святу Пасху»

Породження, сходження та відбиток великого Розуму! Слово та Людина, що являє себе у спогляданні розумному та тримає все словом сили Своєї… З Ним померли ми, щоб очиститися, з Ним воскресли, тому що з Ним померли; з Ним прославилися, тому що з Ним воскресли… Вчорашній світ був предтечею великого і воскреслого Світу і як би передсвятковими веселощами, а нині святкуємо саме воскресіння, що ще не очікуємо, але яке вже здійснене та примирює собою увесь світ… Такими є справи Христові, а більше того нехай пошановане буде мовчанням.

 

break

Підпишіться на розсилку щоденних великопісних роздумів:
christian-meditation.com.ua/subscribe