Великдень 2017

Вітання від редакції

articles_easter2015_1b

Дорогі друзі, сердечно вітаємо від усієї спільноти із Христовим Воскресінням!

«Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, Життя дарував!»
(тропар Великодня)

… І тепер Його життя — в кожному доброму серці. Він втілився, страждав, помер, воскрес, і тепер живе вічним життям за межою життя та смерті, початку та кінця, зримого та незримого. Це вічне життя є відкритим вже тут та зараз, як непримітне Царство, що охоплює простір і час все більше і більше. Це таємниця, яка не може бути розгаданою у темряві зовнішнього світу, але вона може стати домом та місцем зустрічі для всіх нас один з одним та зі Світлом Істини, що приховане у серці кожного. Для цього досить вже сьогодні почати жити із самої глибини, із того місця в нас, в яке можна увійти тільки расп’явши все «своє», і залишивши себе на цьому шляху відновлюючої сили любові та свободи, сили присутності Воскреслого Христа, який кличе — «прокинься, сплячий», «поглянь на Моє обличчя», «встань, підемо звідси «.

Редакція www.christian-meditation.com.ua

* Ікона Воскреслого Христа, © Mary Saywood (абатство Turvey, UK)

break

.

о. Джон Мейн OSB «Монастир без стін: духовні листи»
(лист 9 «Авторитетність досвіду», 1979 р .; лист 12 «Покликані до святості» 1980 р.)

Таємниця Бога відкрилася людству в таємниці особистості Ісуса. Це жива таємниця, що виливається за межу усіх природних кордонів мислення та почуттів і долає кордони будь-яких людських організацій, що прагнуть її у себе включити або керувати нею. Ця таємниця перевершує кожного з нас, вона є більш великою, ніж ми усі, разом узяті. Однак, вона ближче до нас, ніж ми самі до себе, тому що включає нас у себе. Іманентність і трансцендентність таємниці, подібно до реальності традиції та досвіду — це одне ціле, якщо ми перебуваємо в миті споглядального бачення. Перевершуючи самих себе у щедрості любові, ми бачимо все навколо вже не на власні очі, але очима Бога і розумом Христа.

Пасхальна містерія виповнилася, і ми входимо в неї через присутність Духа Святого, в спокої і безмовності нашої медитації. […] Абсолютна простота заклику Ісуса унікальним чином є зверненою до кожного з нас — це заклик залишити усе речі, залишити самих себе і слідувати за Ним в безмежну свободу Його єдності з Отцем. Якщо цей поклик стане центром нашого бачення життя, всі інші складові нашого життя перетворяться на пазли, що разом почнуть утворювати все більш і більш резонуючу гармонію. Ця гармонія може бути відкритою нами самими у різні способи. І будь-який момент цих відкриттів буде вічною миттю, в якій наші очі відкриваються до обожнюючого світла Христа. Все наше духовне життя — це зростання в простоті, бо у ньому усі речі омиваються світлом та об’єднуються в новому творінні Воскресіння. Побачити цю єдність означає побачити самих себе невід’ємною частиною вселенської гармонії Христа. Але для цього нам слід скерувати наш погляд за межу самих себе. […] Здійснити цю подорож до істинної реальності ми можемо ставши тими, хто слідує за Христом шляхом воскресіння і осяяння — до великого пробудження до реальності Його Отця, виконуючи наше покликання до святості. Самим нам цей шлях пройти не під силу. Але ми не є одні — ми «в Дусі». Цей досвід не може бути осягнутий як «наш досвід». Наше бачення на цьому шляху — це бачення Ісуса, і наше пізнання Бога — це єдність з Його знанням.

Отець вічно промовляє своє Слово. Наше буття походить з цієї Божої мови. Вслухаючись в Слово Боже і прокидаючись до повноти Божої свідомості, прокидаючись до джерела нашого творіння, ми виконуємо завдання і пізнаємо глибинне значення власних життів. Головний виклик і глибока відповідальність Церкви, як спільноти вірних, що слідують шляхом паломництва життя, полягають у тому, щоб показати, наскільки цей шлях відкритий для усіх людей.

Св. Григорій Богослов Назіанзин «Слово На Святу Пасху»

Породження, сходження та відбиток великого Розуму! Слово та Людина, що являє себе у спогляданні розумному та тримає все словом сили Своєї… З Ним померли ми, щоб очиститися, з Ним воскресли, тому що з Ним померли; з Ним прославилися, тому що з Ним воскресли… Вчорашній світ був предтечею великого і воскреслого Світу і як би передсвятковими веселощами, а нині святкуємо саме воскресіння, що ще не очікуємо, але яке вже здійснене та примирює собою увесь світ… Такими є справи Христові, а більше того нехай пошановане буде мовчанням.

break