07.03.2017

(о.Лоренс Фрімен OSB | о. Беда Гриффітс OSB | Микола Кузанський | Євангеліє від Матвія)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB.

groups_readings_07032017s

о.Лоренс Фрімен OSB «Великопісні рефлексії 2017»

Пустеля, в яку Ісус відійшов на сорок днів, стала для нас зразком Посту. Ісус був «поведений в пустелю». На цьому шляху ми не стільки обираємо, скільки погоджуємося. Він був «спокушуваний». Якщо ми не дамо себе випробувати, ми залишаємося під владою наших обмежень та бачимо тільки власну фрустрацію — а не відродження.

Шлях — це зречення, простота і вбогість. Це лякає нас, бо ми боїмося, що в кінці кінців залишимося ні з чим. Але насправді це і є наша мета. Давайте ж не слідувати за помилковим «євангелієм» благоденствування та успіху. Якщо нашим шляхом стане лже-новина — а не Добра Новина, — через сорок днів ми виявимо, що навіть не зійшли зі стартової позиції. Нашою метою (після цих сорока днів, або через будь-яку протяжність часу) є бажання «не-володіння» — з тим же завзяттям, з яким люди зазвичай прагнуть володіти. Тут вбогість вже є свободою. Це медитація. Це подорож в пустелю.

Помірність дійсно виліковує. «Серединний шлях», який ми знаходимо одночасно в наставленнях св. Бенедикта і історичного Будди, «вузький шлях» Ісуса, що веде до життя, — ось дорога, якою маємо крокувати. Жага реальності включає в себе і спрагу істини. […] Коли ми відчуваємо спрагу реальності, ми відчуваємо смак слова Божого. Вчорашній попіл вже зник, але наш шлях почався. І всякий раз, коли ми медитуємо, ми по суті повторюємо відповідь Ісуса, яку Він дав силам самообману: «Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що виходить з уст Божих…», «Не спокушай Господа Бога твого…», «Геть від мене, сатано…», «Господеві Богові своєму вклоняйся, і Йому єдиному будеш служити…».

Коли ти дійсно захоплений чимось повністю, коли ти віддаєш чомусь всю свою увагу, тебе не в силах відволікти щось настільки незначне, як відсутність їжі, — нехай навіть це триває сорок днів. Бути настільки чимось поглинутим — це благословення. […] Ісуса не спокусив хліб. Але найвищий купол священного міста і його найбільша релігійна его-конструкція може викликати падіння будь-якого аскета на завершення його сорокаденного посту. Диявол, що цитує Писання, приходить, коли ми перекручуємо правду в нашій свідомості, сповненій ілюзії, з метою поставити своє его на те місце, де має бути лише Бог.

А де повинен бути Бог? На вершині нашої «системи цінностей»? Тоді це буде не більше ніж маленький божок фундаменталізму і забобонів. Слово «templum» (лат. — Храм) спочатку означало не побудовану людьми споруду — тобто не собор Св. Петра, не Вестмінстерське Абатство, не Каабу та не Білий дім. Це слово означало порожній простір поклоніння. У медитації ми пізнаємо вільну від структур, в повноті просту природу Бога. Якщо ми зможемо встати на якесь місце і подивитися звідти на інших зверху вниз — тоді це не Бог.

 

о. Беда Гриффітс OSB «Повернення до Центру»

Людина потрапила в сад цього світу, і отримала в їжу плоди всіх дерев — відчуттів, почуттів, уподобань і бажань — для неї все було відкритим. Але дерево пізнання добра і зла — свідомість, за допомогою якої ми розрізняємо, що є добре, а що погане, не було в її людській владі. Людина була залежною від Вищої Сили, а в той момент, коли вона скуштувала плід та спробувала сама керувати своєю долею, вона втратила незалежність і стала рабом природи — інших богів, що зайняли місце Єдиного Бога. «Я» має підкорятися Богові, вселенському Закону, і таким чином знаходити справжню свободу, інакше воно втратить свободу на догоду природі, несвідомому. Такою є основна природа «я»: воно не є статичною субстанцією, повною в собі. Воно має силу самотрансцендентності, здатність повністю переходячи до іншого, виходити за рамки себе, віддаючись Вищому «Я» — Духові, кажучи мовою авраамічної традиції, або Атману, кажучи мовою Упанішад. Коли це відбувається, ми починаємо жити, виходячи з принципу внутрішньої Життя, із Закону Розуму, ми вкорінюємося в Бозі. Це мудрість, радість і безсмертя. Це мета, заради якої людина була створеною, це є справжній послух.

Розум, як і наше «я», інструментом якого він є, повинен перевершувати себе. Поки він є зверненим суто до почуттів, до матеріального світу, він буде залишатися неповноцінним, нездатним впізнати Істину. І коли він повернеться всередину, до свого Джерела і пізнає себе шляхом чистої інтуїції, знаходячися біля своєї Основи, він зрозуміє істину про своє буття і про буття світу і стане воістину вільним. Ісус вчить: «Пізнаєте істину, і істина визволить вас» (Ін 8:32). В цьому і полягає відкуплення: звільнитися від кайданів почуттів і матеріального світу і відкрити їх Основу і Джерело в собі, Слово Боже, що «всередині вас є» (Лк 17:21). Гріхопадіння — це випадання з Основи, з Центру свободи і безсмертя, і підпорядкування себе почуттям і цьому матеріальному світові, причому Розум — це змій. Розум може підкоритися Богові, вічному Закону, вселенському Розуму, і стати Мудрістю, пізнавши Себе, а може спробувати керувати світом, і придбати демонічні якості.

 

Микола Кузанський «Про бачення Бога» 

Боже, твоє справжнє обличчя є відчуженим від усякого користолюбства, воно не має ні певної величини, ні певного складу, воно не у просторі та не у часі, бо воно є абсолютною формою, яка є обличчям усіх обличч. Але коли я думаю про те, як твоє, о Боже, обличчя є істинною і точної мірою усіх обличч, я прихожу в здивування. Бо твоє обличчя, що є істиною усіх обличч, не обмежене конкретною величиною і, отже, в ньому немає «більше» і «менше», воно не дорівнює чому-небудь, бо воно абсолютно підноситься над будь-якої величиною. Господи, твоє обличчя передує усякому обличчю, воно є істиною та взірцем усіх обличч. Тому будь-яке обличчя, що дивиться в Твоє Обличчя, бачить істину про себе. Хто дивиться на тебе з любов’ю, відчуває на собі твій люблячий погляд; і з чим більшою любов’ю він прагне дивитися на тебе, тим любовніше буде світитися назустріч йому твій погляд. Хто дивиться на тебе в гніві, для того твоє обличчя стає гнівним; хто дивиться на тебе радісно, знайде твоє обличчя радісним. Бо, як тілесному оку, що дивиться крізь червоне скло, все здається червоним, так і око розуму, що є затьмареним користолюбством конкретності і гріхами та страстями, судить про тебе, відповідно до природи користолюбства та страждання.

Жива розумна краса, споглядаючи Абсолютну Красу, захоплюється невимовним потягом до неї; чим жаркіше палає вона цим потягом, тим більше до неї наближається, все більше і більше уподібнюючись до свого Зразку.

 

Євангеліє від Матвія
(Мт 4:1-11)

Тоді Ісус виведений був Духом у пустелю, щоб спокушав Його диявол. І постився сорок днів і сорок ночей, наостанку зголоднів. І, приступивши до Нього, спокусник сказав: якщо Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це хлібами стало. Він же сказав йому у відповідь: написано: не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих. Тоді узяв Його диявол до святого міста і поставив Його на крилі храму, та й каже Йому: якщо Ти є Син Божий, кинь­ся вниз, бо написано: ангелам Своїм заповість про Тебе, щоб оберігали Тебе, і на руки візьмуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю. Сказав же йому Ісус: написано також: не спокушай Господа Бога твого. Знову бере Його диявол на дуже ви­соку гору і показує Йому всі царства світу і славу їхню, та й говорить Йому: це все Тобі дам, якщо, впав­ши, поклонишся мені. Тоді Ісус говорить йо­му: відійди від Мене, сатано, бо написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи. Тоді залишив Його диявол, і ось ангели присту­пили й служили Йому.

break

 

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!

Підпишіться на розсилку щотижневих читаннь

Компіляція читаннь:  Альберт Захаров Obl OSB