31.05.2016

(о.Джеррі Пірс CssR | о. Тейяр де Шарден SJ | Симеон Метафраст | Евангеліє від Луки)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB.

twofish_b

 

о.Джеррі Пірс CssR «Недільна тиша — стежка, що веде до життя»
(
«Святість або безумство»)

Читаючи Євангеліє, ми знову і знову бачимо, як Ісус робить паузу, зупиняється. Він відходить убік від натовпу, віддаючись молитві в усамітненні. Ісус відділяється від натовпу, маючи потребу у вільному просторі. Справи йдуть не найкращим чином. Учні навчаються вкрай повільно, та й насправді, найчастіше вони попросту втрачають саму суть Його послання. А коло зловмисних фарисеїв змикається навколо Нього все сильніше. […] Після нетривалого відпочинку Ісус повертається до голодного натовпу, що розшукує Його. Незважаючи на фізичну і духовну вичерпаність, Він відпускає занепокоєння про себе і починає зцілювати хворих. Потім учні пропонують відпустити народ в село купити собі їжі, чим остаточно засмучують Ісуса. Боячись, що у них не вистачить їжі, вони хочуть на час звільнитися від цих людей. Тенденція відправити людей подалі, не копаючись у власних ресурсах — явище повсюдне, і сфера молитви тут теж не є винятком. Як мені здається, дуже добре, що в наш час все більше християн прагнуть до набуття внутрішнього досвіду, до більш глибокого духовного життя. Але, з іншого боку, сумно те, що в силу різних обставин більшість з них не бачать ніякого іншого варіанту набути такий досвід, окрім як звернутися за ним в одну з нехристиянських традицій — будь то дзен-буддизм або трансцендентальна медитація Махаріші. Я думаю, що знайомство з усіма цими традиціями може бути дуже корисним, але вкрай необхідною є можливість зустріти той ресурс, який відносно медитативних практик ми вже маємо у багатій християнській традиції.

Коли учні пропонують відіслати всіх цих людей геть, Ісус дає їм несподівану пораду. Він каже — «Ні, діліться тим, що вже є у вас». Учні діляться, і оточуючи отримують те, що було приховано і що тепер приноситься в дар — починається безумство загального дарування, та завершується воно залишком в дванадцять кошів їжі. […] Залишення, оставлення чого-небудь може бути святістю або божевіллям, і я думаю, що ключовим фактором в розрізненні є те, звідки приходить мотивація — з джерела покою, або з відсутності його в самому нашому центрі. У випадку з Ісусом, «паузи» перебування з Отцем привели Його до балансу, в якому Він завжди знав, коли повинен залишити все мудро. Наші «паузи» медитації, які ми здійснюємо двічі на день, повинні вести нас до такої ж мудрості й рівноваги.

 

о. Тейяр де Шарден SJ «Божественне середовище»

Христос – Той, для Кого і Той в Ком ми створені з усією нашою неповторною індивідуальністю і відповідно особовому покликанню кожного з нас — відкривається і світить нам у всьому як першопричина, як Центр, можна сказати, як всеосяжний початок. Євхаристійне преображення, в якому людська природа змінює матеріальний світ, а Святі Дари змінюють нашу людську природу, перевищує і доповнює пресуществління хліба на престолі. Мало-помалу, воно невідворотно заповнює Всесвіт. Це подібно до вогню, який охоплює вересові зарості, або удару, що змушує дзвеніти бронзу. В деякому загальному, але істинному розумінні, Тіло і Кров Господні творяться всією сукупністю світобудови, а тривалість творіння — це час, необхідний для його освячення. «Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо» (Дії 17:28)

 

Молитва Симеона Метафраста
(Правило до святого Причастя)

Божественне Тіло обожествлює мене і живить: обожествлює дух, а ум чудесно підживлює.

 

Євангелія від Луки
(Лк 9:11-17)

А як люди довідалися, то пішли вслід за Ним. І Він їх прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровляв, хто потребував уздоровлення. А день став схилятися. І Дванадцятеро підійшли та й сказали Йому: Відпусти вже людей, нехай вони йдуть у довколишні села й оселі спочити й здобути поживи, бо ми тут у місці безлюдному! А Він їм сказав: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали: Немає в нас більше, як п’ятеро хліба й дві рибі. Хіба підемо та купимо поживи для всього народу цього. Бо було чоловіків десь тисяч із п’ять. І сказав Він до учнів Своїх: Розсадіть їх рядами по п’ятидесяти. І зробили отак, і всіх їх розсадили. І Він узяв п’ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали народові. І всі їли й наситились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять кошів…

break

 

Ілюстрація: Індійский худіжник Джоті Сахі «Мандала п’яти хлібів і двох риб»

 

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!