1.5 «Підготовка до медитації»

(«Школа Медитації», Курс 1, лист 5)

articles_school_1_5bДжон Мейн наново відкрив медитацію для сучасного християнства, нагадавши про неї, як про сповнене віри невпинне повторення молитовної формули, що веде до тихої «чистої» молитви. Отець Джон знайшов вказівку на таку форму молитви в текстах ранньохристиянського ченця св. Іоанна Касіяна, що жив у IV ст. Касіян, сидячи біля ніг багатьох християнських самітників єгипетської пустелі, глибоко засвоїв пустельницьке вчення про молитву і про автентичний християнський спосіб життя. Він акцентував увагу на тому, що молитовна практика, яку він викладає, веде до безмовності «чистої», споглядальної молитви, вільної від будь-яких слів і образів. Касіян пише: «Розум […] відкине багатство і велике майно усіх помислів […] стиснутий убозтвом цього вірша.» (Співбесіди 10, 11) Далі, він продовжує, підкреслюючи важливість повторення молитовної формули: «Отже, молитва з неослабною постійністю повинна нами вимовлятися, щоб позбутися від нещасть, а в щасті зберегтися від самозвеличування. Цей вірш, постійно має обертатися в твоєму серці … ставши для тебе спасительним зразком (формулою) […] Засипай з цим віршом, поки через постійні вправи в цьому звикнеш оспівувати його навіть і уві сні .. «(Співбесіди 10, 10)

Віддане повторення молитовної формули, просте проголошення нашого молитовного слова — не таке просте завдання, як це може здатися спочатку. Нам необхідно підготуватися до періоду медитації, і не слід розраховувати на те, що без підготовки ми зможемо повністю зосередитися на молитві. Коли Джона Мейна запитували, як ми повинні готувати себе до медитації, він відповідав — «за допомогою різних доброзичливих вчинків». Нам необхідно перебувати в правильному стані розуму, і якщо ми будемо намагатися медитувати відразу після палких суперечок з кимось, ми не сильно просунемося в нашій практиці. Наше повсякденне життя і молитовне життя не є двома, відокремленими одна від одної сферами — «як ми живемо, так і молимося», вчить ранньохристиянська мудрість.

Наше сьогоднішнє життя як правило є дуже зайнятим та напруженим. Якщо ми помітимо, що ми дійсно дуже втомилися, було-б добре трошки відпочити перед тим, як ми вирушимо на зустріч медитативної групи. Також, якщо ви знайомі з якимись комплексами фізичних вправ, можливо буде корисним виконати декілька з таких вправ, які допоможуть підбадьоритися і відновити тонус в тілі. Тілесна млявість може привести нас до стану «благочестивої дрімоти».

Шум та різні зайві звуки, які періодично виникають в групі під час медитації, можуть стати для нас також і чудовим приводом відкинути усі виникаючі в розумі сторонні питання, делікатно повертаючи нас і знову фокусуючи на повторенні молитовної формули. Насправді шуми нас не турбують до тих пір, поки ми самі не починаємо звертати на них увагу, поки не починаємо на них якось реагувати. Нам просто необхідно прийняти за факт, що так, цей шум та інші дратівливі чинники – все просто є. Не слід ні судити, що відбувається, ні критикувати кого-небудь.

Що стосується позиції нашого тіла, яку ми вибираємо для медитації — а ми сидимо з рівною спиною і розслабленими плечима — головною причиною її вибору є те, що це допоможе нам мати бадьорий та усвідомлений стан розуму. Ми маємо вільно і глибоко дихати, що дозволяє кисню в достатній мірі насичувати тіло, утримуючи нас в стані уваги і пильності. Звичайно ж, метою медитації не є розслаблення, хоча напруга природним чином і зникне під час практики. Медитуючи, ми зосереджуємо свою увагу, приводячи себе в стан активної пильності. На початку медитації ми можемо зробити кілька глибоких вдихів, які допоможуть зберегти баланс між спокоєм і бадьорістю.

Головне наше практичне завдання в медитації — «невпинно повторювати молитовну формулу». Саме на цьому ми фокусуємося. Молитовна формула, яку радив Джон Мейн — це «мараната», одна з найстаріших християнських молитов, арамійське слово, елемент рідної мови Ісуса. Не важливо, чи будете ви вимовляти його ближче до самої арамейської вимови, з «та» в кінці, на англійський манер з «тха», або з закінченням «фа». Такі деталі, як вимова зовсім не важливі. Не забувайте, що молячись  до Ісуса, ми вимовляємо Його ім’я по різному в кожній з мов, і це ніяк не впливає на силу нашої молитви. Всі друзі і рідні Ісуса звали Його арамейською — «Ієшуа» (Ієшуа, Йехошуа — ім’я складається з двох коренів — «Йехова» і «спасіння»). І що дійсно важливо в нашій медитації — так це повторювати молитовну формулу знову і знову з повною усвідовленістю, любов’ю і вірою. Кожен раз, коли ваші думки відводять нас геть від цього, просто делікатно повертайте свій розум до повторення слова. Деякі люди знаходять зручним поєднувати молитовну формулу з ритмом дихання, але якщо це провокує вас відволікатися — просто зосередьтеся на повторенні, вимовляйте молитовну формулу в такому темпі і ритмі, який для вас є природнім.

break

Кім Натараджа