о.Лоренс Фрімен OSB «На згадку про о.Джона Мейна»

Лист в 33 річницю відходу до вічності о.Джона Мейна OSB

normal_7-1

Минуло 33 роки з того моменту, як о. Джон Мейн залишив цей світ, попрямувавши до світла. Було неймовірно чудово спостерігати за тим, як протягом цих років його духовне бачення було затверджено а його вчення про християнську медитацію торкнулося сердець і життєвих шляхів багатьох людей з різних частин світу — вчення, що долає обмеження расові, мовні, вікові, гендерні та навіть конфесійні. Причиною цієї свободи є те, що ці настанови про молитву перебувають у гармонії з самою таємницею Христа, в якому «Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої» (Гал 3:28). Такою э таємниця, в якій всі наші відмінності переображаються, стаючи різноманітними аспектами одної всеосяжної і великої єдності.

Сьогодні уся наша спільнота розмірковує про благість життя о.Джона Мейна, про те, як вона відобразилась на житті Церкви та світу. Також ми розмірковуємо про те, як прагнуча до єдності різноманітність наших життєвих шляхів здатна і надалі розвивати духовне бачення і спадщину о.Джона. Нехай весь цей день буде наповнений почуттям дива і подяки — а також і присутності.

В останні дні життя о.Джона, коли я медитував разом з ним або просто сидів біля його ліжка, я зрозумів, що він вже фактично вступив у стан безперервної молитви, яка за його словами є метою і сенсом всіх без винятку видів молитви. У ті останні моменти, коли ми разом з ним молилися, я пережив приголомшливу зустріч з цим глибинним, неподвійним виміром духовної свідомості. Тут, в досконалій безмовності і спокою, що позбавлені будь-яких бажань або страхів, може здійснитися спілкування, щось може бути нам передано. Трапившись в часі або поза ним, це не порушить спокій і тишу.

Ще одним найважливішим аспектом молитви з Джоном Мейном було для мене те, що я навчився впізнавати Ісуса. Я виріс в оточенні християнської віри, але у фазу свого життя, пов’язану зі складними питаннями і самопізнанням я увійшов тоді, коли система вірувань, вибудувана навколо цієї віри почала розчинятися. Ісус тоді став ще більш далекою загадкою. Акцент, який о.Джон ставив на зануренні в медитативний досвід спокою і безмовності дозволив мені приділити повну увагу найбільшому запитанню Ісуса — «А ви за кого Мене маєте?» (Мк 8:29). Молитва з о.Джоном пробудила в мені це питання віри на набагато більш глибокому рівні самопізнання, ніж будь-коли раніше. У свободі духу о.Джона, що надавала мені сил, і в його глибокій вірі і любові до Ісуса я почав чітко бачити, який сенс має це важливе питання. Я зустрів Ісуса в ньому.

break