о.Лоренс Фрімен OSB «На згадку про о.Джона Мейна»

Лист в 33 річницю відходу до вічності о.Джона Мейна OSB

normal_7-1

Минуло 33 роки з того моменту, як о. Джон Мейн залишив цей світ, попрямувавши до світла. Було неймовірно чудово спостерігати за тим, як протягом цих років його духовне бачення втілилося у спільноті а його вчення про християнську медитацію торкнулося сердець і життєвих шляхів багатьох людей з різних частин світу — вчення, що долає межі раси, мови, віку, статі та навіть конфесій. Звідки ця свобода походить? На мою думку її джерелом є ось що — повчання про молитву о. Джона перебувають у гармонії із самою таємницею Христа, в якому «нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої» (Гал 3:28). Такою є таємниця, в якій всі наші відмінності переображаються, стаючи різноманітними аспектами однієї всеосяжної та великої єдності.

Сьогодні уся наша спільнота розмірковує про благість життя о.Джона Мейна, про те, як вона відобразилась на житті Церкви та світу. Також ми розмірковуємо про те, як прагнуча до єдності різноманітність наших життєвих шляхів здатна і надалі розвивати духовне бачення і спадщину о.Джона. Нехай весь цей день буде наповнений почуттям дива і подяки — а також і присутності.

В останні дні життя о.Джона, коли я медитував разом з ним або просто сидів біля його ліжка, я зрозумів, що він вже фактично вступив у стан безперервної молитви, яка за його словами є метою і сенсом всіх без винятку видів молитви. У ті останні моменти, коли ми разом з ним молилися, я пережив приголомшливу зустріч з цим глибинним, недвоїстим виміром духовної свідомості. Тут, у досконалій безмовності та спокої, що позбавлені будь-яких бажань або страхів, може розгорнутися істинне спілкування. Щось особливе може бути нам передане у цьому спілкуванні. Відбувшися у часі або поза часом, це спілкування не порушить спокій і тишу.

Ще одним найважливішим аспектом молитви з Джоном Мейном було для мене те, що я навчився впізнавати Ісуса. Я виріс в оточенні християнської віри, але у той період свого життя, що є пов’язаним із складними питаннями та самопізнанням, я увійшов тоді, коли система вірувань, вибудувана навколо цієї віри, почала розчинятися. Ісус тоді став ще більш далекою таємницею. Наголос, який о.Джон робив на зануренні в медитативний досвід спокою і безмовності, дозволив мені приділити повну увагу найбільшому запитанню Ісуса — «за кого ви Мене маєте?» (Мк 8:29). Молитва з о.Джоном пробудила в мені це питання віри на набагато більш глибокому рівні самопізнання, ніж будь-коли раніше. У свободі духу о.Джона, що надавала мені сил, і в його глибокій вірі і любові до Ісуса я почав чітко бачити, який сенс має це важливе питання. Я зустрів Ісуса в ньому.

break

Підпишіться на розсилку новин нашого сайту