о. Лоренс Фрімен OSB «Різдвяне послання 2015»

«Бог став людиною, щоби людина могла стати божественою»…

christmass2015_2s

«Що за майстерний витвір людина! Яка шляхетна розумом! Яка безмежна хистом! Як вражає й дивує доцільністю постаті й рухів! Дією подібна до ангела! Тямою — до божества! Окраса всесвіту! Найдовершеніше з усіх створінь! Одначе, що мені ця квінтесенція праху?» (Шекспір «Гамлет, принц датський»)

Навіть Гамлет не міг протистояти народженню у ньому почуття безмірного дива, яким є людина, — аж поки його екзистенційний потяг до самоаналізу знов не взяв гору.

Людське тіло є для нас мірилом краси і до того ж воно є найскладнішим та найтоншим пристроєм у Всесвіті. Наша свідомість має потенціал обійняти безмежність, а також і творчий потенціал, що робить нас загадкою для самих себе. Дух розкриває людський дар космічної цілісності й безмежної простоти у самодолаючій любові.

Ми говоримо про Бога, який нисходить в людину, а також має смирення, щоби бути народженим. Просте й сама по собі людина, через творчу самовіддачу Бога, вже є дивовижним сосудом. Ніщо інше в усьому космосі не могло б прийняти найвищий дар божественої самопожертви, — як то відбулося у Віфлеємі.

«Бог став людиною, щоби людина могла стати божественою», — говорили ранньохристиянські вчителі. Ми вже були на півдороги. Сьогодні ми на мить можемо роздивитися, що ж по-справжньому означає наша доля бути в усій повноті людиною. День, коли ми щасливі бути людьми!

break

З любов’ю,
о. Лоренс Фрімен OSB