Адвент 2015

Адвентові вітання від редакції

Advent Painting by Dan Maison

Дорогі друзі,

І знову, пройшовши черговий літургійний рік, рік життя містичного Тіла Христа — Церкви, ми опиняємося біля порога Різдвяної таємниці. Усе духовне життя, як і наша практика медитації, має характер циклічного руху, що веде нас до все більшої глибині — звичайно ж, якщо ми день за днем ​​продовжуємо зберігати вірність своєму наміру бути в присутності Бога, повертаючись до внутрішньої кімнати серця. Ми повертаємося до Літургії, Святого Письма, до молитовних практик; і в медитації — до повторення молитовної формули, яке звільняє нас від усього зайвого. Хтось повільніше, а хтось швидше, але, так чи інакше, всі ми, не залишаючи нашу духовну подорож, змінюємося — від життя, яке ми могли б назвати «своїм» до життя «Бога з нами», Бога в нас і в оточуючих, Бога в подіях й обставинах, Бога в релігійній сфері та за її межами, Бога в природі і в плині часу… Різдво — це початок того нового життя, яке веде нас далі нашого «я», в сферу повноти і єдності, де саме життя зустрічається із Тим, Хто його проживає. І якщо в цей час хтось більший, ніж ми самі, входить у наше життя, що ж робити нам? Як відповісти на цей візит, що веде нас до вічності й безсмертя? Ми повинні подбати про те мале, але вкрай важливе, без чого ми не зможемо брати участь у цьому всьому — бути тут і зараз, в ясності й тверезості. Прибрати всі перепони, що не дають нам побачити Того, Хто проживає наше життя, ведучи його до сяючої повноти, до реальності, якої не бачило око, не чуло вухо і не уявляв розум людський (1 Кор 2: 9). Візьмемо з собою в дорогу медитації Адвента ключ: «блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога» (Мф 5:8)

Маранафа, прийди Господь. Шлях передріздвяного споглядання, так само як і шлях медитації взагалі — це очікування, в якому ми не вимогливі до терміну і повністю уважні до мети.

 

о. Джон Мейн OSB «Листи від серця»
(«Лист 10, 18 грудня, 1979»)

«Отже, наш шлях — це шлях, що веде в глибини наших власних сердець. І, так як всі ми запрошені увійти в наш внутрішній храм і отримати властиву йому новизну життя, ми повинні розпізнати час, той момент, коли потрібно відкинути все, що заважає нам охопити таємницю нашого власного буття і увійти в повноту життя, яку ми отримали, як чистий дар у вічному акті творіння Отця. […] Нас веде не сила нашої мудрості, але Його любов, що показує нам світло вищої реальності в наших серцях. Смирення Немовляти Ісуса — наш провідник і вчитель. У Його Світі ми бачимо Світло (Пс 35:10). У Його Любові у нас є Любов. У Його Істині ми здобуваємо Істинність. 

Це новий світанок для всього людства, що починається зі слабкого, але явного сяйва, що постійно посилюється та перетворює своїм світлом небо і землю і зростає в своєму блиску до настання повноти дня.»

* Полотно «Адвент» © Dan Maison

wayofcross_wccm_break

Редакція www.christian-meditation.com.ua