о. Лоренс Фрімен OSB

398948_425834840782431_991626398_nОтець Лоренс Фрімен (англ. Laurence Freeman) — католицький священик, монах-бенедиктинець абатства Пресвятої Діви Марії Цариці Миру (Турві, Бедфордшир, UK), конгрегації Оліветанцев. Засновник та директор «Міжнародної Спільноти Християнської Медитації» (англ. «The World Community for Christian Meditation», WCCM), учень відомого католицького популяризатора споглядальної духовності — о. Джона Мейна OSB.

Вивчав англійську літературу в Оксфорді, працював в журналістській і банківській сферах. У 1975 р вступив в лондонське абатство Ілінг, де його ментором в новіціяті був Джон Мейн. Став учасником першої експериментальної медитативної спільноти для мирян, яку організував о. Мейн, та на основі якої було засновано перший лондонський центр християнської медитації, що згодом став головним центром WCCM. У 1977 р разом з Джоном Мейном був запрошений архієпископом Монреаля в Канаду, для заснування нового бенедиктинського монастиря, та в ньому — громади, яка практикує дисципліну християнської медитації, і навчає їй мирян. У 1979 році приніс свої свої вічні монаші ​​обіти, і в 1980 був висвячений на священика. Вивчав теологію в Монреальському університеті і в університеті Макгілла. У 2010 р о. Лоренс був нагороджений Орденом Канади за свою багаторічну соціальну роботу, которою він почав вести ще в кінці 70-х зі своїм учителем.

Після смерті Джона Мейна в 1982 р, о. Лоренс продовжив розвивати спільноти, які практикували дисципліну християнської медитації, організовуючи медитативні групи і проводячи конференції і ретріти. У 1991 р, після однієї з щорічних конференцій (яку очолив о. Беда Гриффітс OSB Cam), присвячених спадщині Джона Мейна, було зареєстровано «Міжнародну Спільноту Християнської Медитації». У тому ж році в Лондоні відкрився перший центр спільноти, духовне піклування над яким взяв о. Лоренс. Аж до сьогоднішнього дня він продовжує розвивати медитативну традицію, засновану о. Мейном. Також о. Лоренс приймає активну участь у багатьох ініціативах, пов’язаних з міжрелігійним діалогом між християнством, юдаїзмом, ісламом, буддизмом та індуїзмом, серед яких, наприклад, історичний проект «Шлях Миру» з Далай-ламою XIV. Постійно подорожуючи різними країнами з лекціями, ретритами й реколекціями, о. Лоренс приваблює увагу широкого загалу до сучасної християнської споглядальної духовності й практики християнської медитації, як їй навчав Джон Мейн, та яку він наступним чином описує:

«Що ж це таке – «медитація»? Це слово набуло двох значень у християнській практиці, й значення ці, за іронією долі, майже протилежні. Тут ми будемо вживати це слово в його первинному сенсі, запровадженому ще ранньохристиянськими монахами, у чиєму вченні meditatio розумілося, як «вдивлятися в medio» – залишатися в центрі. Латинське meditari використовувалося як відповідник грецькому meletan, що означало «повторювати». Спершу медитація була тісно пов’язана з наукою читання Святого Письма; вона передавалася у рамках традиції монахів-пустельників. Медитувати над Писанням не значило міркувати про нього або уявляти його собі: це значення прийшло набагато пізніше. Медитуючи над Писанням, монах робив його частиною себе через запам’ятовування і повторення. Щоб утримати думку й серце учня в стані зосередження, уваги та внутрішньої тиші, обов’язкової для молитви, духовник давав йому окрему фразу або вірш із Біблії. Як каже св. Йоан Касіян – це повторення випереджало всяке «багатство помислів» і вело до чистоти серця у «вбогості цього окремого вірша». Такою є наша традиція.

Джон Мейн почав навчати медитації в 1976 році після короткого перебування в скиті Томаса Мертона та виступу на трьох конференціях для ченців в абатстві Марії Гефсиманської (США, Кентуккі). Таким був початок його активної місії, за яку він узявся в останні роки свого життя — від відкриття невеликого центру медитації в лондонському монастирі, подальшого заснування нового монастиря в Монреалі і до функціонуючої нині світової спільноти медитативних груп. Яке ж його вчення? Сядь нерухомо. Випрямися. Прикрий очі. Сиди спокійно, але перебуваючи в зосередженні. У тиші почни повторювати про себе одне слово, твою молитовну формулу. Я раджу слово-молитву «Маранафа» (арамійське слово, що у перекладі означає — «Господь, прийди», 1 Кор 16:22). Вимовляй його як чотири склади рівної довжини. Вслухайся в них. Повторюй їх спокійно, але невпинно. Не думай ні про що і нічого собі не уявляй — ні духовного, ні мирського. Виникаючі під час медитації думки або образи сприймай як розсіювання уваги і постійно повертайся до повторення свого слова. Медитуй щодня, вранці та ввечері, по 20-30 хвилин.» (о. Лоренс Фрімен «Внутрішнє світло. Шлях християнської медитації», Каірос, Київ)

icons_fb

Facebook-сторінка о.Лоренса Фрімена OSB

Фотогалерея

Матеріали та статті о.Лоренса на нашому сайті >