10.02.2015

(о.Джон Мейн OSB | о.Беда Гриффітс OSB | 1 Кор  | Євангеліє від Марка)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB

10696266_312897515549911_7379698730635360009_n

 

о.Джон Мейн OSB «Жага глибини і сенсу» 

В медитації ми вчимося ставити Бога  на перше місце у своєму житті, а не себе самих. Дуже часто ми опиняємося у  центрі свого світу. Для багатьох людей дійсність ніби  обертається навколо них самих. […] Медитація допомагає нам зробити цей крок — від егоцентризму до Бого-центризму. В результаті ми знаходимо своє місце в світі. Ми дізнаємося де нам слід перебувати.

Кожному з нас знайоме поняття «егоїзм». Слово «его» сьогодні часто вживається в повсякденній мові і професійному мовленні. Медитуючи, ми зміщуємо своє его на задній план. Ми не намагаємося побачити світ  крізь своє его, але прагнемо бути самими собою, пізнати своє істине Я.

Перевірити, чи діє ваша медитація, чи робите ви успіхи, (тільки я не раджу вам оцінювати її) можна дуже просто: запитайте, чи зростаєте ви у любові? Чи стаєте ви терплячіші, чи краще розумієте людей, і чи росте ваше співчуття до них? У цьому і проявляється ефект нашої практики медитації. В одних людей це відбувається повільніше. Від інших потрібна серйозна боротьба з власним егоїзмом. Буває й так, що ми руками і ногами відбиваємося від Царства Небесного. Не варто засмучуватися тим, що ефект від медитації довго не проявляється. Неважливо, скільки часу минуло, єдине, що має значення — і я дуже хотів би, щоб це стало зрозуміло кожному з вас — це те, що ми з вами ступили на певний шлях. Цей шлях веде нас геть від власного егоїзму, від прихильності до самого себе, від самотності. Це шлях в нескінченну Божу любов, це шлях до Бога.

 

о. Беда Гриффітс OSB «Саньяса»
(«Повернення до Центру», ч.1)

Вбогість — вбогість духу, про яку вчив Ісус у Нагірній Проповіді — це повна відмова від прив`язаності до матеріального світу. Це визнання того, що все виходить з самого Бога: наші тіла, наше дихання, все наше буття. Ми не можемо повністю володіти нічим, навіть нашими власними тілами, як казав св. Бенедикт. […] Зречення від світу ні в якому разі не протиставляється служінню людям навколо нас. Воно являє собою свободу від усіх егоїстичних уподобань. Тільки коли ми вільні від самих себе — вільні від себелюбства і свавілля — ми воістину здатні служити всім оточуючим. У цій свободі можна побачити речі такими, як вони є, і користуватися ними так, як ними слід користуватися. Поет або художник повинен відмовитися від світу, якщо у своєму мистецтві він хоче зобразити те, що є. Вчений повинен відмовитися від зовнішнього вигляду об’єктів, якщо бажає розглянути їх з наукової точки зору. Але на шляху до святості необхідно більш радикальне зречення, ніж у всіх інших випадках. Святий повинен відректися від свого власного «я». Святий належить не собі, а Богу.

 

Перше послання до Коринтян Апостола Павла
(1 Кор 9:16-19, 22-23)

Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії! Тож коли це роблю добровільно, я маю нагороду; коли ж недобровільно, то виконую службу доручену. Яка ж нагорода мені? Та, що, благовістячи, я безкорисливо проповідував Христову Євангелію, не використовуючи особистих прав щодо благовістя. Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати. Для слабих, як слабий, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких. А це я роблю для Євангелії, щоб стати її спільником.

 

Євангеліє від Марка
(Мк 1:29-39) 

І вийшли вони із синагоги небавом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Симонового й Андрієвого. А теща Симонова лежала в гарячці; і зараз сказали про неї Йому. І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, і гарячка покинула ту, і вона зачала прислуговувати їм. А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали приносити до Нього недужих усіх та біснуватих. І все місто зібралося перед дверима. І Він уздоровив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох демонів повиганяв. А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його. А над ранком, як дуже ще темно було, уставши, Він вийшов і пішов у місце самітне, і там молився. А Симон та ті, що були з ним, поспішили за Ним. І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: Усі шукають Тебе. А Він промовляє до них: Ходім в інше місце, до сіл та околишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов. І пішов, і проповідував в їхніх синагогах по всій Галілеї. І демонів Він виганяв.

 

break

 

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!