о. Джон Мейн OSB «Жага глибини і сенсу», 6. «Перевершення себе»

1655902_239529749553355_376775640_n

Суть Євангельського проголошення і сутність нашої традиції християнської медитації не у самоаналізі, але у самовідданості, у здатності перевершити себе. Ісус навчає: «Якщо хтось хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого» (Mт. 16:24)

Зростання зацікавлення до духовного життя в наш час має коріння, в основному, психологічні. Людям цікаво, що молитва і медитація можуть розповісти їм про них самих. Нашому поколінню легко бачити все у світлі саморозвитку, самопізнання і т.д. Та завороженість, з якою ми роздивляємося самих себе, насправді в якомусь сенсі руйнівна для нашого духовного розвитку. Є велика небезпека в тому, що починаючи займатися медитацією, ми думаємо, що вона повинна дати нам можливість краще зрозуміти себе, і переконуючи себе в цьому, ми припиняємо нашу медитативну подорож — мандрівку в глибини безмежного знання і мудрості. Ми застрягаємо в обмеженому пізнанні власної ізольованості. Є реальна небезпека в тому, що ми ніби самі себе заворожити, зачаровуємося роботою свого розуму настільки, що забуваємо про мету нашої мандрівки. А мета нашого медитативного шляху — таємниця Божа. Знову згадаємо слова Ісуса: «Якщо хтось хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого»

Ця подорож, безсумніву, дуже нелегка і багато чого від нас вимагає. Зовсім непросто перестати звертати увагу на себе, відмовитися від своїх думок і вдивлятися тільки в перспективу, що відкривається перед нами. Людину, яка медитує, можна порівняти з оком: око бачить все, крім себе. Отже, ця подорож вимагає віри і відданості. Це прихильність до того, що  є далеко за межами по відношенню до тебе, до того, що є більше за тебе. Також, подорож медитації потребує смирення,  що дозволяє перестати думати про себе. Просуваючись вперед, ти повинен невпинно звільнятися від того, що вважаєш своїми досягненнями. Справа в тому, що на початку шляху ми весь час заклопотані своїми успіхами, тим як добре ми все виконуємо і т.д. Необхідно зрозуміти, що від усього цього треба звільнятися. Цей серйозний виклик, на практиці це означає повторювати і повторювати молитовну формулу, мантру від початку медитації  і до кінця. Ось що потрібно усвідомити дуже чітко. Якщо хочеш навчитися медитувати, необхідно медитувати щодня —  зранку і ввечорі. І необхідно залишити все і робити тільки одне — повторювати свою мантру від початку медитації і до кінця. Які б думки не приходили до тебе, хороші чи неспокійні, святі чи погані — відпускай їх і повторюй свою мантру. Медитуючи, ми уникаємо оцінювати себе в сенсі успіху або невдачі, прогресу чи регресу. В медитації ми вчимося просто бути. Бути тим, хто ми є в присутності Бога, бути тим, хто ми є, в досконалій простоті. Ось до чого веде нас наша молитовна формула, наша мантра, коли ми зберігаємо їй вірність, медитуючи.

 Аудіо-запис бесіди (англ.)

break

Переклад: Оксана Захаревич