о.Лоренс Фрімен OSB «Про мир»

(Лист до річниці початку Другої Світової війни, 01.09.2014)

DSCN9820

Сьогодні — сімдесят п’ята річниця початку Другої Світової війни, що почалася із гітлерівського вторгнення у Польщу, після чого дуже швидко відбувся сталінський напад зі сходу. Також, 2014 рік ознаменувався сторіччям з початку Першої Світової війни, в якій усі цивілізовані народи Європи включилися в процес даремного і варварського взаємного винищування. Багато істориків розглядають ці дві війни як, по суті, одну війну з двадцятирічною перервою для відновлення сил і посилення ненависті, необхідних для продовження.

Чого ж ми навчилися сьогодні? Ми бачимо все ті ж патерни мислення і сприйняття, коли зростаюче політичне та етнічне напруження перетворюється в насильство. Сьогодні подібне відбувається в Україні, в Сирії, у Палестині. Але жорстокість не існує без брехні. Першою жертвою жорстокості стає правда як така. Правда в такі моменти завжди заперечується, спотворюється, а вина покладається на деяких офірних цапів. Подібне паплюження правди приховує від нас істинну природу людини, мирну й — на найглибшому рівні розуміння цього слова — люблячу.

Ми знаходимося набагато ближче до того, щоб бути воїстину людьми,  коли переживаємо співчуття, прощення й терпіння, ніж коли боремося один з одним в намірі заподіяти шкоду або знищити. Тільки якщо ми отримуємо досвід відносин з цією істиною нашої власної природи, ми можемо уникнути темної спокуси вдатися до насильства й відчути спрагу ще більшого насильства, що неминуче  з`явиться після першого спалаха.

Безсумнівно, цинічним політикам і солдатам, що беруть участь у бойових діях, ця єдина альтернатива жорстокості здасться абстрактною, неможливою до реалізації, або навіть абсурдною. Але немає іншого шляху розірвати коло насильства, ніж битися зі своїми власними внутрішніми демонами та ілюзіями, щоб відродитися у безпосередньому знанні нашої істиної природи.

Людське серце, як стверджують буддистські вчителі, за своєю природою є благим. Царство Боже всередині нас і серед нас, як каже Ісус, і щасливим є той, хто бореться за справедливість, — навіть якщо програє. І, згідно думки Румі, питання, що повстає перед нами перед досягненням миру, стосується самосвідомості: «Якщо я постійно турбуюся про себе, як можу я бути в гармонії з іншими?»

Мудрість людства одностайна, коли вона стверджує, що для укладення миру з іншими необхідно пізнати істину в собі. Люди, що медитують у різних духовних традиціях, об’єднані подібним баченням. Різні форми медитативних практик і різні споглядальні навчання є прямим внеском в цю працю. Будемо ж усвідомлювати це, і тоді наша діяльність для досягнення миру стане більш ефективною.

З любов’ю,
о.Лоренс Фрімен OSB
1 вересня 2014