21.07.2014

(о. Лоренс Фрімен OSB | Мастер Екхарт | Св. Ісаак Сирин | Евангеліє від Матвія)

Щотижневі читання для медитативних груп у традиції о.Джона Мейна OSB.

DSC01281

 

о.Лоренс Фрімен OSB «Внутрішнє світло«

(фрагмент з г. «Вибираючи життя»)

У синоптичних Євангеліях ключовим словом є «Царство», а в Євангелії від Іоанна — «Життя». Царство і Життя взаємопов’язані, бо Царство Боже є повнотою того, що ми можемо вважати Життям. Медитація, пробуджуючи нас до життя, стає шляхом до Царства. Джон Мейн часто говорив про важливість прийняття нашого буття як дару. Будучи наполегливими у своєму пізнанні, ми повинні зрозуміти, що наше існування стане в повному розумінні слова життям тільки тоді, коли ми починаємо приймати його у всій повноті.

Сум’яття, народжене нашою обмеженістю і заплутаністю, що властиве гріху, може приховати від нас правду.  Ми повинні мати сміливість довіритися світлу і йти за ним, навіть якщо нас з усіх боків оточує непроглядна темряв . Саме цьому вчить нас медитація. […] Ми перебуваємо в стані первісної гордині, первородного гріха. Але якщо ми й справді хочемо стати християнами, необхідно засвоїти і прийняти за факт наші суб’єктивні рамки і несамодостатність. Смирення допомагає відчути вдячність за кожну хвилину життя, за сам дар існування. Нам дано відповісти на ці дари. Незалежно від того, буде наше життя довге або коротке, воно все є часом, відведеним нам для відповіді, і, отже, ця відповідь — справа, що не терпить зволікання.

Якщо існує слово, здатне лаконічно описати все Євангеліє в цілому, то це — невідкладність; у нас немає часу, який можна було б втрачати. Євангеліє проголошує, що якщо ми в даний момент не відповімо на покликання повноти життя, ми негайно ж потрапимо в полон обмеженості. Якщо ж відповімо, ми відкриємо нескінченні і безмежні можливості. Питання просто в тому, віримо ми чи ні. Можливо, гіршим станом є віра наполовину. Це подібно різниці між життям, прожитим в глибокому розчаруванні, і життям, названим святим Іоанном «життям вічним». Говорячи про нього, він не вказує на життя після смерті. Скоріше мова йде про життя без кордонів — в пізнанні Ісуса Христа і Того, хто Його послав. Пізнати цю Особистість і є метою нашої медитації. Медитація як шлях до повноцінного життя призводить до убогості духу, де ми знаходимо Ісуса, виконуючи Його заповіді. Ми пізнаємо Його так само, як знайомимося з будь-ким іншим, зміщуючи фокус уваги з себе і звертаючись до Нього, поступаючись Його реальності.

 

Мастер Екхарт « Про людину високого роду»

В нас є людина зовнішня та інша, внутрішня людина. До зовнішньої людини відноситься все, що притаманне душі, пов’язано і змішане з плоттю […] Інша людина, яка існує в нас, це внутрішня людина, яку іменує Письмо людиною новою, людиною небесною, людиною юною, ішною або людиною високого роду. […] Внутрішня людина — … це поле; на ньому Бог посіяв образ і подобу Себе Самого і сіє добре насіння, корінь всякої мудрости, всяких мистецтв, всіх чеснот і всіляких благ — насіння Божого єства. Насіння Божого єства є Божий Син, Боже Слово.

Cемя Боже спочиває в нас. Якщо знайде воно доброго, мудрого і працьовитого орача, то краще зійде і потягнеться до Бога, Чиїм воно є насінням, і плід уподібниться до Божої природи. Насіння груші виростає в грушеве дерево, насіння горіха — в волоський горіх, насіння Бога — в Бога. Але якщо трапиться, що добре насіння отримає землепашця злого і дурного, то виросте кукіль і покриє та задавить добре насіння, так що воно не освітиться і не зможе зійти. […] Образ Бога, Син Божий –  в основі душі, як життєдайне джерело. Якщо хтось кине на нього землю, тобто земні бажання, то це закриє і засипле його, так що про нього не знатимуть і не провідають. І все ж він залишиться живим сам в собі, і коли землю, яку на нього зверху ззовні навалили, піднімуть, він з’явиться знову і його виявлять. […] Святий Августин каже: коли душа людини вся спрямовується у вічність, до одного тільки Бога, образ Божий горить і сяє; коли ж душа прагне до звонішнього, нехай навіть до зовнішнього творіння чесноти, образ цей абсолютно ховається.

 

Св. Ісаак Сирин «Настанови«

Постарайся увійти у внутрішню кліть твою і побачиш кліть небесну. І перша і друга — одне: одним входом входиш в обидві. Лествиця в Небесне Царство знаходиться всередині тебе: вона існує таємниче в душі твоїй. Занур сам себе в себе від гріха і знайдеш у собі щаблі, якими зможеш здійснити сходження.

 

Євангелія від Матвія

(Мф 13:24-30)

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм. А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов. А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль. І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль? А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали? Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю. Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов’яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

break

 

Щотижневі читання для медитативних груп — архів читань, які можуть використовувати як групи, які проводять регулярні зустрічі, так і люди, що медитують у нашій традиції і не мають можливості приєднатися до тієї чи іншої групи. Щотижня ми пропонуємо добірку фрагментів зі Священного Писання а також з текстів традиційних і сучасних вчителів християнської споглядальної духовності, з класичної і нової духовної літератури. Бажаємо Вам плідної медитації і медитативного читання!